Масштабування виробництва “Шахедів”: Україна шукає відповідь
Російська Федерація активно нарощує виробничі потужності для створення реактивних безпілотників та ракет. Ключовою ставкою ворога є масштабування та диверсифікація виробництва дешевих реактивних засобів ураження. Про це під час брифінгу повідомив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони, фахівець у галузі радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов.
За словами експерта, Росія прагне виробляти десятки тисяч бюджетних реактивних засобів ураження на рік. Для досягнення цієї мети залучено щонайменше 3-5 різних конструкторських бюро та численні підприємства.
Сергій Бескрестнов пояснив причини такої стратегії:
- Диверсифікація виробництва: Росіяни намагаються виробляти на різних підприємствах, щоб ускладнити завдання для України завдати суттєвого ураження по їхньому оборонному виробництву.
- Ставка на швидкість: Ворог розуміє, що масштабування Україною ракет-перехоплювачів є лише питанням часу, тому робить ставку на швидкість виробництва.
Серед нових розробок та модифікацій російських ударних дронів фахівець виділив такі моделі, як «Бандероль», «Герань-Т», «Дань-Т», «Дань-М», «Е-71», ракети «Філін» та нову модифікацію «Герань-5КС».
Економічний дисбаланс у протиповітряній обороні
Сергій Бескрестнов наголосив на високій вартості протиповітряної оборони, коли для збиття дешевих реактивних дронів використовуються дорогі ракети.
| Тип засобу | Орієнтовна вартість |
|---|---|
| Звичайний «Шахед» | близько $100 000 |
| Реактивна версія «Шахеда» | орієнтовно $130 000 (додаткові $30 000 – китайський двигун) |
| Ракети ППО | від $300 000 до $1 000 000 |
Такий значний дисбаланс у вартості ставить під загрозу ефективність системи протиповітряної оборони.
Необхідність розробки бюджетних ракет-перехоплювачів
Для подолання цього економічного дисбалансу Україна повинна розробити власну бюджетну ракету-перехоплювач. Вартість такої ракети має бути співвідносною з ціною ворожого дрона.
Український оборонпром уже працює над цим завданням. Однак, за словами Сергія Бескрестнова, головними причинами затримки стали:
Зміна тактики ворога
Різка зміна тактики противника вимагає адаптації українських розробок.
- Швидкість техніки: Спочатку українські розробники готували перехоплювачі під «Герань-3» зі швидкістю 280-300 км/год. Однак Росія раптово перейшла на «Герань-4», що змусило створювати перехоплювачі, здатні літати зі швидкістю 500-700 км/год.
Складність серійного виробництва
Виклик полягає не лише у створенні прототипів, а й у налагодженні масового виробництва.
- Системи керування: Понад сім підприємств показали діючі прототипи, але складним завданням залишається створення систем автоматичного захоплення, наведення та супроводження цілей, а також забезпечення простоти їх використання новими екіпажами в польових умовах.
- Виробництво серійних виробів: Сергій Бескрестнов підсумував, що створення літаючого прототипу – це лише частина справи; ключовим викликом залишається випуск готового серійного виробу.
Додаткові загрози та попередження
Сергій Бескрестнов також попереджав про оновлені можливості російських дронів. Дрони РФ з модулем «Сусанін» здатні самостійно шукати цілі за зображенням місцевості та летіти на надмалих висотах, оминаючи GPS-блокування та засоби радіоелектронної боротьби.
Крім військових загроз, подібні атаки мають руйнівні наслідки для цивільної інфраструктури та життя людей. На місці нещодавньої атаки працювали всі відповідні служби, за останніми даними, загинуло троє людей, серед яких троє дітей.
