Здається, літо цього року обіцяє бути гарячим. Незважаючи на гучні заяви та постійне пропагандистське викривлення реальності, Росія не полишає своїх агресивних намірів щодо України. Президент Володимир Зеленський вже попередив: Кремль продовжує накопичувати сили для нових атак, і від планів захоплення українських територій не відмовився. Але чи справді ворог готовий до масштабного наступу? Чи вистачить йому ресурсів, і найголовніше – яких міст Україні варто очікувати небезпеки найближчими місяцями? Розбираємося разом із відомим військовим експертом Олегом Ждановим.
Чи є реальні успіхи у РФ на фронті?
Парадоксально, але попри потужну риторику російської пропаганди, реальних стратегічних успіхів на фронті російська армія наразі не має. Олег Жданов зазначає: “Якби були успіхи, то вони б знов не хапалися за «ядерну дубину». Вони топчуться на місці. Нам вдається нав’язувати їм позиційну війну та змушувати штурмувати нашу оборону, через що вони несуть набагато більші втрати”. Це означає, що українська оборона тримається, а ворог змушений вгризатися в нашу землю, втрачаючи особовий склад та техніку.
Ключова мета РФ: захоплення українських територій
Попри відсутність значних просувань, Олег Жданов наголошує: Росія не відмовилася від своєї головної мети – захоплення українських територій. Саме тому окупанти не виключають можливості нового наступу одразу на кількох напрямках. Це означає, що нам потрібно бути готовими до всього, і знати, де ворог може завдати найсильнішого удару.
Найнебезпечніші напрямки: де чекати удару?
Краматорсько-Слов’янський напрямок залишається найтривожнішим. Саме тут, на думку експерта, російські війська можуть спробувати прорвати українську оборону. “Це Покровський, Костянтинівсько-Покровський напрямок і Слов’янсько-Лиманський. Це такий напрямок головного удару”, – пояснює Олег Жданов. Ворог може спробувати просунутися як на півночі, так і на півдні цього фронту, з метою розвитку наступу вглиб української території на 50-100 кілометрів, а за сприятливих умов – і більше. Це означає, що міста, які розташовані в цьому регіоні, мають бути особливо пильними.
Ще одним загрозливим напрямком експерт називає Запорізьку область. Росіяни можуть спробувати просунутися ближче до обласного центру, Запоріжжя, та захопити якомога більше територій на лівобережжі області. “На Оріхів вони особливо бояться тиснути, тому що там у нас доволі щільна оборона. Але вони тиснуть на Гуляйпільському напрямку”, – зазначає Олег Жданов. Це свідчить про те, що ворог шукає слабкі місця, і може використовувати будь-яку можливість для просування.
Чи вистачає Росії ресурсів для масштабного наступу?
Росія останні два роки активно використовує тактику постійного маневрування силами, перекидаючи резерви туди, де вдається хоч частково просунутися. Проте, за словами експерта, великих стратегічних резервів у Кремля наразі немає. Весняний наступ РФ фактично провалився, а тому окупанти були змушені кидати в бій навіть ті дивізії, які планували залишити в резерві. “Вони сформували чотири дивізії – дві морської піхоти і дві мотострілецькі. Але три з чотирьох вже змушені були ввести в бій”, – розповідає Олег Жданов.
Попри це, загрозу недооцінювати не варто. За оцінками експерта, російське угруповання чисельністю близько 700 тисяч військових все ще дозволяє Кремлю перекидати підрозділи між напрямками та продовжувати тиск на українську армію. “Сказати, що у них закінчився ресурс, ми не можемо”, – наголошує він. Це означає, що навіть з обмеженими резервами, ворог може продовжувати свої агресивні дії.
Мілітаризація суспільства та майбутнє мобілізації
Олег Жданов також звернув увагу на посилення мілітаризації російського суспільства. У РФ дедалі активніше просувають риторику “вітчизняної війни”, а військова підготовка фактично починається з дитячого віку. Втім, експерт сумнівається, що Кремль найближчим часом наважиться на загальну мобілізацію, оскільки російське суспільство, на його думку, поки що не готове до такого сценарію.
Масовані ракетно-дронові удари: коли чекати і з якою метою?
Росія й надалі зберігатиме можливість регулярно завдавати комбінованих ракетно-дронових ударів. “У них залишається можливість наносити нам комбіновані масовані дроново-ракетні удари, принаймні як мінімум раз на тиждень”, – вважає експерт. Інтенсивність атак може змінюватися залежно від технічного стану російської стратегічної авіації, запасів ракет та справності пускових установок. Головна мета таких атак – постійно тримати Україну у психологічній напрузі та виснажувати систему протиповітряної оборони.
Висновок: Хоча російська армія не демонструє значних стратегічних успіхів, загроза нового наступу залишається реальною. Особливу увагу слід приділяти Краматорсько-Слов’янському та Запорізькому напрямкам. Ворог має достатньо сил, щоб продовжувати тиск, і не полишає намірів захопити українські території. Тому українцям важливо залишатися пильними, підтримувати ЗСУ та дотримуватися правил безпеки. Разом ми вистоїмо!
