Розвідки західних країн б’ють на сполох, попереджаючи про можливий напад Росії на країни НАТО. Тим часом, російські пропагандисти на державному телебаченні вже не перший рік погрожують бомбардуванням європейських столиць. Хоча російські дипломати наполягають, що така війна не загрожує найближчим часом, заперечення стають дедалі складнішими для підтримки, як зазначається у матеріалі видання The Atlantic.
Оцінки західних розвідок та сучасні диверсії
Американські розвідувальні служби допускають можливість звичайного нападу Російської Федерації на країну-члена НАТО в період між осінню 2026 року та 2029 роком. Одночасно, європейські розвідувальні служби вже приписують Росії сотні таємних диверсійних операцій. Серед них — кібератаки в Італії, підпали у Великій Британії, пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, а також акти вандалізму, такі як залишені біля французьких мечетей свинячі голови.
Як пише видання, існує й інший сценарій: Москва може обмежитися лише диверсіями та залякуваннями. Ця гібридна кампанія може бути саме тією війною, якої Росія прагне або потребує. Розпалювання страху щодо можливості прямого удару Москви по європейських союзниках України є її невід’ємною частиною.
Стратегічний сигнал від Москви
Хоча Москва не розгортала війська на кордонах жодного члена НАТО, вона надсилає чітко вивірений сигнал. Його мета — переконати Європу припинити підтримку України. Літо 2024 року стало періодом невдач для Російської Федерації: її війська зайшли у глухий кут на фронті, а удари українських безпілотників призвели до пошкоджень об’єктів та дефіциту палива.
Водночас, напруження поширилося на Європу. На оборонних заводах в Італії, Болгарії та Естонії сталися пожежі. Біля німецької електростанції та аеропорту Лейпцига виявили вибухонебезпечні дрони, які, ймовірно, мали знищити українські вантажні літаки.
Європа як військова база для України
З точки зору Кремля, Європа дедалі активніше залучається до війни в Україні. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році європейські країни передавали Києву зброю зі своїх запасів. Згодом вони почали фінансувати виробництво озброєння в Україні. Сьогодні Європа є головним фінансовим донором Києва та важливою виробничою базою. Українську зброю виготовляють у Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Франції, Румунії та Іспанії.
Оскільки Київ завдає ударів по тилу Росії, цілком логічно побоюватися, що Москва завдасть удару по тилу України. Російські спецслужби, майже напевно, здатні здійснити смертоносний напад на європейській території.
— The Atlantic
Сценарії західних навчань
Західні військові навчання розглядали чимало подібних сценаріїв. Серед них: обмежене вторгнення РФ до невеликого балтійського міста з російськомовним населенням; повномасштабне вторгнення до країни Балтії з Білорусі та Калінінграда з метою відрізати її від решти Європи; швидке створення непроникної «зони знищення» безпілотників на європейській території; стратегічна блокада Балтійського моря.
Аналітики наголошують, що хоча деякі з цих сценаріїв є правдоподібними, інші вимагатимуть участі сотень тисяч російських військових для перетину Європи. Схоже, Росія не була готова до такого розвитку подій.
Гібридна війна та її мета
Москва продовжує гібридну війну, яку намагаються стримувати європейські спецслужби. Про це свідчать повідомлення про вибухівку та дрони біля німецьких об’єктів та аеропортів. Кремлю може бути байдуже, якщо ці операції проваляться. Його мета — радше продемонструвати: «Ми стежимо за вами, маємо до вас доступ, і ви не контролюєте ситуацію». Подібні методи Росія вже застосовувала проти журналістів і дипломатів у Москві — від слідів прослуховування до навмисно залишених відчиненими вікон. Однак це не можна порівнювати з реальними підривами.
Путін вирішив повністю залучати російські військові лише до тих конфліктів, у перемозі в яких він (справедливо чи, у випадку України, помилково) впевнений. Це не описує жодного гіпотетичного нападу на країни Балтії, які мають сильно укріплені кордони, проводять регулярні військові навчання та витрачають 5% свого ВВП на оборону. Не кажучи вже про тисячі британських, німецьких та канадських військових, розміщених поблизу Балтії в межах посиленої передової присутності НАТО.
— The Atlantic
Ризики для Росії
Москва може розраховувати на те, що США не втрутяться у разі нападу на Естонію. Проте, тоді Росія ризикує опинитися у війні одразу з низкою європейських держав, маючи ще й незавершену війну проти України.
Невдалий результат гібридної війни
Важливо зазначити, що гібридна війна Кремля не досягла своєї основної мети: зупинити надходження зброї, коштів та розвідувальних даних до України з Європи. Автори статті зауважують, що «Київ має більше зброї, коштів та — судячи з його ударів по російській землі — розвідувальних даних, ніж будь-коли раніше». Російська кампанія не змогла знищити європейський супутник, який постачає Україні розвідувальні дані, і не знищила партію ракет Patriot.
Залякування як інструмент тиску
На завершення, The Atlantic підсумовує: «Путін продовжує цю кампанію не випадково. Використовуючи дешеві методи, одноразових агентів і регулярні інформаційні витоки, Кремль намагається привчити мільйони західних громадян до думки про можливу масштабну війну в Європі. Навіть якщо ця війна малоймовірна, Путін може використати саму загрозу як інструмент для тиску та вимагати поступок».
Інші оцінки та загрози
Нагадаймо, начальник Головного управління розвідки Олег Іващенко вважає, що у Путіна залишилося два роки для війни. На його думку, великі втрати особового складу серед окупантів, падіння морального духу та виснаження економіки РФ не дозволять Кремлю вести війну після 2028 року. Водночас розвідка Данії заявила, що Кремль готує диверсії проти оборонних компаній, які пов’язані з військовою підтримкою України. Серед можливих способів диверсій називають, зокрема, підпали.
