**Війна безпілотників: Росія змінює стратегію та масштабує виробництво дронів**
Світ став свідком стрімкої еволюції військових дій, де безпілотні системи (БПЛА) відіграють дедалі вагомішу роль. Останні дані свідчать про те, що Росія різко нарощує виробництво дронів, переорієнтовуючи свою військову промисловість на справжню “війну дронів”. Це не просто зміна тактики, а свідчення переходу Москви до нового, небезпечного етапу протистояння з Україною, де ключову роль відіграють дешеві та масові безпілотні системи.
**Стрибок у виробництві: цифри, що вражають**
За даними Федеральної служби статистики РФ, виробництво у галузі, що охоплює військову авіацію та безпілотники, у квітні зросло на вражаючі 117% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для порівняння, середній річний приріст у 2025 році становив 68%. Такий колосальний стрибок демонструє, наскільки швидко Москва адаптується до нових реалій війни. Виробництво танків та іншої важкої бронетехніки вже стикається зі своїми обмеженнями, тоді як дрони стали напрямком, який Росія може масштабувати з неймовірною швидкістю.
**FPV-дрони: нова загроза на полі бою**
За словами Дугласа Баррі, старшого наукового співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень, FPV-дрони (дрони з видом від першої особи) стали домінуючим елементом наземних боїв. Вони зробили небезпечним будь-яке скупчення сил на кілька кілометрів по обидва боки лінії фронту. Ці маневрені та смертоносні апарати можуть завдавати точних ударів, змінюючи динаміку бойових дій.
“БПЛА більшої дальності дали Москві змогу доповнити значно менший арсенал крилатих ракет наземного базування і підтримувати кампанію проти критично важливої інфраструктури України”, — зазначає експерт. Це означає, що Росія використовує дрони не лише на передовій, а й для атак на енергетичні об’єкти та інші ключові точки, що може мати серйозні наслідки для цивільного населення.
**Спеціалізовані війська та амбітні плани**
Росія не зупиняється лише на нарощуванні виробництва. Країна створює спеціалізовані війська безпілотних систем, що свідчить про стратегічне значення цього виду озброєнь. Володимир Путін ухвалив відповідне рішення ще в середині 2025 року. Міністр оборони РФ Андрій Білоусов раніше визнавав, що Україна мала перевагу у використанні дронів, однак стверджував, що Росія нібито змогла змінити ситуацію.
Хоча точні обсяги російського військового виробництва залишаються нерозкритими, заяви про величезну кількість виготовлених дронів викликають занепокоєння. Володимир Путін раніше говорив про 1,4 мільйона безпілотників, виготовлених у 2024 році. За даними української воєнної розвідки, які у травні наводив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, у 2026 році Росія планує виготовити 7,3 мільйона FPV-дронів і 7,8 мільйона бойових частин для БПЛА різних типів. Ці цифри вражають і свідчать про масштаби російських планів.
**Обмеження обійдені: дрони як вихід із кризи**
Варто зазначити, що російська оборонна промисловість загалом втрачає темпи зростання через дефіцит робочої сили, економічне напруження та обмеження державного фінансування. У галузях, що виробляють важку техніку, боєприпаси та компоненти ракет, прогнозують різке уповільнення зростання – до 4-5% після приблизно 30% у попередні роки.
Саме тому дрони стали для Москви стратегічним виходом із цих обмежень. Їх виробництво є значно дешевшим, їх простіше масштабувати, а збірку можна організовувати як на великих підприємствах, так і на менших виробничих майданчиках. За оцінками, наведені Сирським цифри можуть означати виробництво близько 20 тисяч FPV-дронів на добу. Це означає, що на кожен кілометр активної лінії фронту протяжністю приблизно 1200 км припадає близько 17 російських дронів щодня.
**Адаптація та копіювання: швидкість реакції Росії**
Попри те, що Україна часто першою впроваджує нові технологічні рішення, Росія намагається швидко копіювати їх і запускати у масове виробництво. Це свідчить про значну гнучкість і здатність до адаптації російського військово-промислового комплексу, хоча експерти зазначають, що це поки не дало Москві вирішального прориву на фронті.
**Дрони як головна ударна сила: нова ера війни**
Обидві сторони вже називають безпілотники головною ударною силою нинішнього етапу війни. Росія використовує їх не лише на полі бою, а й у масованих атаках по українських містах та критичній інфраструктурі, зокрема для перевантаження систем ППО перед ударами ракетами. Це створює подвійну загрозу, змушуючи Україну розсіювати свої захисні ресурси.
**Нові розробки та рекордні атаки**
Російський концерн “Калашников” нещодавно заявив про виробництво нового безпілотного літального апарата СКАТ 220. Апарат, створений на базі СКАТ 350 М, має менші габарити, вагу 12 кг і може розвивати швидкість до 160 км/год.
Водночас, у травні Росія атакувала Україну рекордною кількістю далекобійних безпілотників від початку повномасштабної війни. За аналізом на основі даних Повітряних сил України, за місяць окупанти запустили 8150 дронів. Це свідчить про зростаючу інтенсивність використання безпілотників.
**Українська відповідь: оборона та контрзаходи**
У відповідь на російські атаки, Сили оборони України також ефективно працюють, завдаючи ударів по російських військових об’єктах. Наприклад, нещодавно українські захисники атакували Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї РФ. Після удару на цьому стратегічному об’єкті спалахнула пожежа, яку росіяни досі не можуть загасити.
**Висновок**
Перехід Росії до “війни дронів” є серйозним викликом для України та всього світу. Масове виробництво, вдосконалення технологій та створення спеціалізованих підрозділів свідчать про те, що безпілотні системи будуть відігравати ключову роль у майбутніх конфліктах. Україна продовжує демонструвати стійкість та ефективність у протидії цій новій загрозі, але швидкість та масштаби російських планів вимагають постійної уваги та вдосконалення оборонних можливостей.
—
*Цей матеріал підготовлено з метою інформування про поточну ситуацію на основі відкритих джерел. Звертаємо увагу, що деяка інформація може потребувати додаткової верифікації. Важливо пам’ятати про безпеку та дбати про власне життя.*
