Росія посилює захист заводу з виробництва Су-57 через загрозу українських ударів

Росія укріплює головний завод із виробництва винищувачів Су-57 через загрозу українських ударів — Зброя

Посилення оборони ключового авіаційного заводу

Після серії успішних атак українських безпілотників, Росія активно укріплює Комсомольський-на-Амурі авіаційний завод. Це підприємство є єдиним у Росії, де серійно виробляються винищувачі п’ятого покоління Су-57 та багатоцільові Су-35. Прискорення робіт пов’язане зі зростаючою ефективністю далекобійних ударів українських дронів по російських військових об’єктах.

Деталі укріплення та захисні заходи

Відповідно до супутникових знімків, опублікованих виданням Military Watch Magazine, поблизу заводу майже завершено будівництво великого виробничого корпусу. Також активно споруджуються укріплені ангари, призначені для захисту бойових літаків. За інформацією видання, ці захисні укриття в першу чергу призначені для винищувачів Су-57, Су-35С та Су-30СМ2.

Цікавим аспектом будівництва є те, що воно ведеться без виведення літаків з місць базування. Інженери фактично зводять захисні конструкції навколо вже припаркованої авіатехніки, щоб не переривати польоти. Деякі з нових ангарів розраховані на розміщення одразу двох або навіть трьох літаків.

Стратегічне значення заводу та його продукції

Комсомольський-на-Амурі авіазавод є ключовим підприємством для виробництва найсучасніших російських винищувачів. Окрім потреб російської армії, завод виготовляє літаки й на експорт. Алжир є першим іноземним замовником винищувачів Су-57, отримавши перші літаки наприкінці 2025 року, згідно з офіційними повідомленнями.

Завод розташований поблизу авіабази Дзьомгі, де базуються стройові підрозділи, оснащені винищувачами Су-35 та Су-57.

Реакція на українські удари

Масштабне укріплення авіаційної інфраструктури стало прямою відповіддю на серію успішних українських ударів по російських військових аеродромах. За останні два роки Україна все частіше використовує далекобійні безпілотники, крилаті ракети та спеціальні операції для атак на цілі, розташовані за сотні й тисячі кілометрів від лінії фронту. Серед уражених цілей були стратегічні бомбардувальники, літаки далекого радіолокаційного виявлення, ремонтні підприємства та логістичні об’єкти.

Визначні українські операції та їх наслідки

Особливу увагу російське командування приділило захисту авіабаз після спецоперації «Павутина», проведеної 1 червня 2025 року. Тоді українські сили одночасно атакували кілька російських аеродромів, знищивши низку стратегічних літаків, зокрема бомбардувальники Ту-95МС і Ту-22М3.

Крім того, українські удари регулярно завдають втрат і тактичній авіації РФ. Наприклад, наприкінці червня 2026 року дрони СБУ атакували аеродром Кіровське в окупованому Криму, де було знищено кілька гелікоптерів, серед яких щонайменше один ударний Мі-28.

Зміна російської оборонної стратегії

Автори матеріалу зазначають, що російське військове керівництво дедалі більше усвідомлює недостатність лише засобів протиповітряної оборони для захисту стратегічних об’єктів. У зв’язку з розвитком українських далекобійних дронів та нарощуванням їхнього виробництва, Росія переходить до системного укріплення військової інфраструктури, будуючи капітальні захисні споруди для літаків і виробничих потужностей.

7 корпус ДШВ завдав глибоких ударів Fire Point по логістиці та виробництву дронів окупантів на околицях Донецьк

7 Корпус ДШВ завдав нищівних ударів по логістиці та виробництву дронів окупантів на околицях Донецька

РФ посеред вечора вгатила по обласному центру: що відомо про "приліт"

Росія атакувала центр Запоріжжя: деталі обстрілу та перші наслідки