
Міжнародна журналістка-розслідувачка газети The Washington Post Кетрін Белтон стверджує, що Кремль розцінює останній поворот адміністрації Трампа проти України як великий тріумф. Це, у поєднанні з політичними потрясіннями в Європі, свідчить про поступове руйнування підтримки України з боку Заходу.
Останні кроки Трампа та їх наслідки
Протягом десяти днів після останньої телефонної розмови з Путіним, Дональд Трамп зробив низку рішучих кроків. Зокрема, було скасовано санкції на постачання російського дизельного палива на світовий ринок, обмежено доступ України до критично важливих бойових супутникових систем, призупинено застосування нових масштабних санкцій проти Росії. Крім того, Трамп висловився на підтримку Росії, закликавши до усунення президента України Володимира Зеленського та затримавши постачання критично важливих ракет-перехоплювачів. Нещодавно Трамп знову розкритикував українського президента, заявивши, що «настав час, щоб хтось інший вів переговори від імені України».
Ситуація стає особливо напруженою на тлі переговорів у Норвегії. Президент Зеленський визнав, що без підтримки Вашингтона Україна може не вижити.
Реакція Кремля та європейських лідерів
Хоча європейські лідери та українське керівництво сподіваються використати зустріч в Осло для тиску на адміністрацію Трампа з метою зайняти жорсткішу позицію щодо Москви, кремлівські чиновники, за словами Белтон, радіють. Вони вважають, що перемога над Україною вже не за горами, а нещодавні кроки Трампа є ознакою на шляху до ще тіснішого союзу між Вашингтоном і Москвою.
На думку авторки, посилення тиску Трампом на Зеленського може означати, що президент США знову намагається змусити українського лідера укласти угоду на вигідних для Москви умовах. Російська еліта в Москві зазначає, що Путіну знову вдалося вплинути на президента США.
Стратегії Путіна та роль Трампа
Белтон нагадує про багаторічний досвід Путіна у маніпулюванні іноземними лідерами та його здатність лестити Трампу та перетягувати його на свій бік. Цього разу, як зазначається, російський диктатор скористався побоюваннями Трампа щодо низьких рейтингів схвалення та високих цін на енергоносії напередодні проміжних виборів у США. Путін запропонував угоду щодо російського дизельного палива, яка, однак, забезпечує лише частину щоденного споживання Америки і не впливає на ціни.
Вони вважають, що їм удалося скористатися ситуацією, як вони завжди це роблять; вони опортуністи. Вони дочекалися на момент додаткової слабкості Трампа і скористалися ним. Для Путіна все, що відбувається сьогодні, — це ознаки слабкості Заходу.
— Михайло Ходорковський, лідер опозиції у вигнанні.
Зміна курсу адміністрації Трампа
У липні, після відмови Путіна від своїх максималістських вимог щодо України, Трамп, здавалося, став на бік Зеленського, відзначаючи його «дивовижну роботу» та підтримуючи глибокі удари України по російських нафтопереробних заводах. Трамп тоді казав: «Це ескалація, але це також ескалація, яка може допомогти завершити» війну.
Однак, з поглибленням конфлікту США з Іраном, що тиснув на зростання світових цін на нафту, та наближенням проміжних виборів, адміністрація Трампа раптово змінила курс. Після зустрічі 31 серпня з міністром фінансів Росії на заході «Великої двадцятки», міністр фінансів Скотт Бессент звинуватив у зростанні цін на паливо удари України по російських нафтопереробних заводах, а не війну в Ірані.
Найпростіше пояснення полягає в тому, що Трамп просто був зацікавлений у тому, щоб на проміжних виборах була тема для обговорення щодо дизельного палива, що в нього є угода про його зниження.
— Деніел Фрід, колишній помічник державного секретаря з питань Європи.
Я думаю, що це просто Трамп накидається на критику, бо почувається загнаним у кут і незадоволеним результатами проміжних виборів, а Зеленський стояв у нього на заваді.
— Деніел Фрід, особливо після того, як Зеленський публічно висміяв Трампа, назвавши його «слабким» після оголошення угоди щодо дизельного палива.
Потім Трамп посилив своє розчарування, щоб посилити тиск і спробувати домогтися врегулювання на основі угоди про велику силу з Путіним, який вміє грати зі своїми більш довірливими співрозмовниками.
— Деніел Фрід.
Фрід також зазначив, що спільний погляд Трампа і Путіна на те, що сильні особи повинні домінувати у світі, поділеному на сфери впливу, ще більше полегшив завдання для Путіна. З погляду Трампа, Україна є стратегічно несуттєвою і заважала використати цей момент як аргумент у передвиборчій кампанії.
Сприйнятливість Трампа до Путіна
Колишній високопоставлений співробітник розвідки США вважає, що останній поворот Трампа до Путіна не був несподіванкою. Він зазначив, що Трамп є «дуже сприйнятливим слухачем» і надає перевагу Путіну над Зеленським. Співрозмовник, який говорив на умовах анонімності, додав, що Трамп «любить сильних авторитарних лідерів» і глибоко переконаний, що Україна не може виграти війну, а Росія сильніша.
Цілі Трампа до саміту G20
Ендрю Вайс, експерт з питань Росії з Фонду Карнегі за міжнародний мир, вважає, що Трамп прагне змусити Україну укласти угоду до грудня, коли він запросить Путіна на саміт лідерів G20 у Маямі. Вайс пояснює це важливими подіями, що передують зустрічі G-20.
Мені здається, що тут насправді йдеться не про дизельне паливо чи далекобійні удари по нафтопереробних заводах. Насправді йдеться про те, що Трамп думає, що може підштовхнути українців до якогось політичного врегулювання.
— Ендрю Вайс.
Вайс також зазначає, що росіяни намагаються використовувати адміністрацію Трампа як таран, щоб змусити українців здати Донбас. Однак, це відкриває шлях до подальших прихованих вимог Росії. Адміністрація Трампа неодноразово неправильно оцінювала бажання росіян, які, в свою чергу, не полегшують завдання, не говорячи прямо, чого вони хочуть.
