Росія шукає паливо по світу: як удари України ставлять під загрозу нафтову імперію
Росія, яка довгий час була світовим лідером з експорту нафти, сьогодні опинилася в складній ситуації. Серія ефективних ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) суттєво порушила логістичні ланцюжки країни-агресорки. Це призвело до того, що колись потужний експортер нафти тепер змушений активно шукати пальне за кордоном.
Зміна ролей: від експортера до покупця
Згідно з інформацією The Guardian, Росія тепер звертається до таких країн, як Туреччина, Індія, Білорусь і Казахстан, аби забезпечити себе паливом. Кремль тисне на своїх союзників, прагнучи здобути дефіцитне пальне, щоб хоч якось вплинути на ситуацію, спричинену українськими атаками.
Нові джерела постачання
Останніми тижнями Росія задіяла різні джерела для пом’якшення енергетичної кризи. Зокрема:
- Перша партія пального з Туреччини: Росія вперше придбала 200 тисяч барелів пального у Туреччини. Це паливо транспортується з турецького порту Мерсін до російського балтійського порту Приморськ на танкері Wendrix, який перебуває під санкціями. Це вже п’ята підтверджена морська доставка автомобільного палива цього літа.
- Постачання з Індії: Попередні доставки надходили через Єгипет, з нафтопереробного заводу у Вадінарі, Індія. Загалом Росія була змушена придбати мільйон барелів.
- Співпраця з Казахстаном: Кремль домовився із заводом «Конденсат» у західному Казахстані. Підприємство перероблятиме російську сировину, повертаючи Росії 70% готового продукту. Однак, через відсутність трубопровідного сполучення, нафту доведеться доставляти залізницею.
- Зростання імпорту з Білорусі: У червні цього року імпорт пального з Білорусі зріс у 141 раз порівняно з попереднім роком.
Наслідки українських ударів
Серія ефективних ударів по російських НПЗ атакувала не лише російський бюджет, а й створила дефіцит палива всередині країни. За серпень 2024 року, який ще не закінчився, було зафіксовано щонайменше 18 нальотів на нафтопереробні заводи.
Путін ніколи публічно не відступав від своїх максималістських амбіцій підкорити Україну. Удари не покликані змінити його риторику; вони покликані змінити його розрахунки.
— Мік Раян, австралійський генерал у відставці.
Генерал Раян додає:
Зрештою, стратегія — це змагання суперечливих розрахунків, і Україна робить ставку на те, що постійний тиск на економічні основи Росії з часом змусить її переоцінити ситуацію, яку неможливо було б досягти за допомогою бойових дій. Це не станеться швидко, і може не статися взагалі. Але це позбавляє Путіна його давнього припущення, що час на його боці.
Експортні обмеження та їхній вплив
Ще однією проблемою для Росії залишаються експортні заборони. Країна втратила доступ до преміальних зовнішніх ринків, що позбавляє російських виробників можливості окупити власні витрати навіть на внутрішньому ринку.
Морський експорт російських нафтопродуктів у липні впав до близько 3,93 млн тонн. Це на 33% менше порівняно з червнем і на 54,7% у річному вимірі. Падіння зафіксовано в усіх ключових регіонах:
- З балтійських портів постачання скоротилися на 16%.
- З чорноморських та азовських — на 49%.
- З арктичних — на 85,4%.
- З далекосхідних — на 16%.
Головною причиною такого спаду стали удари дронів по великих російських НПЗ протягом останніх місяців. Це призвело до зменшення перероблення нафти, падіння виробництва та скорочення обсягів експорту палива.
Заключні думки
Українські атаки на російські НПЗ є стратегічним кроком, спрямованим на підрив економіки агресора. Змушуючи Росію витрачати значні кошти на імпорт пального та обмежуючи її експортні можливості, Україна створює довгостроковий тиск на Кремль, сподіваючись змінити розрахунки російського керівництва. Це свідчить про те, що війна стає дедалі дорожчою для російського бюджету, підриваючи його основи.
