Масований удар по Києву: аналіз та наслідки
У ніч на 2 липня Україна зазнала чергового масованого комбінованого ракетно-дронового удару з боку Росії. Ця атака, що стала однією з наймасштабніших за час повномасштабної війни, продемонструвала нові тактичні підходи ворога та поставила складні виклики перед українською протиповітряною обороною. Особливої уваги заслуговує той факт, що, за оцінками експертів, Росія, ймовірно, не використала весь накопичений арсенал, який готувався протягом тривалої паузи між масштабними ударами.
Військовий експерт Олег Жданов в коментарі для ТСН.ua детально проаналізував особливості цієї атаки, причини її складнощів для української ППО, головні цілі росіян та ймовірність повторення подібних ударів у найближчому майбутньому.
Особливості нічної атаки: реактивні “шахеди” та тактика виснаження
Ключовою відмінністю атаки 2 липня стало масоване застосування саме реактивних дронів-камікадзе. Олег Жданов пояснює, що мобільні вогневі групи, які переважно оснащені стрілецькою зброєю та гарматами, виявилися недостатньо ефективними проти цих безпілотників.
Фактично всі “Шахеди”, які летіли цієї ночі, були реактивними. На жаль, у нас є проблема із засобами боротьби саме з такими дронами. Коли працювала стрілецька зброя, дрон просто пролітав далі.
— Олег Жданов
Це змусило українські сили використовувати дорожчі ракети зенітних комплексів для знищення реактивних безпілотників, що, на думку експерта, є частиною тактики виснаження української протиповітряної оборони.
Російські війська застосували наступну стратегію: спочатку був завданий груповий удар балістичними ракетами по Києву, а потім протягом майже двох годин запускалися ракети невеликими групами з інтервалами близько 10-15 хвилин.
Вони фактично розтягнули ракетний удар у часі, щоб максимально виснажити наші зенітно-ракетні комплекси.
— Олег Жданов
Після цього до столиці полетіли крилаті ракети. Перша та друга хвилі ракет змогли досягти Києва. Хоча українська авіація успішно перехопила першу групу ракет “Калібр”, що запускалися з акваторії Чорного моря, друга група, на жаль, дісталася столиці майже без перешкод.
Завдяки нашим льотчикам перша група “Калібрів” фактично перестала існувати ще над півднем України. Але друга група, на жаль, дісталася Києва практично без перешкод.
— Олег Жданов
Цілі ударів та людські жертви
Цього разу кількість ударів по житлових кварталах була надзвичайно великою. Хоча головними цілями росіян традиційно залишалися об’єкти критичної інфраструктури, зокрема всі київські ТЕЦ, а також Бортницька станція аерації та інші ключові об’єкти, значна кількість ракет влучила саме в житлові будинки. Це призвело до великої кількості загиблих та поранених. Станом на зараз у Києві відомо про 20 загиблих та 85 поранених.
Запаси Росії: чи може ворог повторити масований удар?
Олег Жданов вважає, що технічно Росія вже зараз здатна повторити аналогічну атаку. За його оцінками, якщо у попередній атаці було використано близько 500 безпілотників, то приблизно стільки ж вони ще можуть мати у резерві.
Якщо було використано близько 500 “Шахедів”, то, думаю, мінімум стільки ж у них ще є в запасі.
— Олег Жданов
Щодо ракет, експерт також не бачить ознак повного виснаження російських запасів. За інформацією про готовність стратегічної авіації, було задіяно трохи більше половини бомбардувальників, що свідчить про наявність технічної можливості повторити удар. Чи зроблять вони це, залежить від рішень російського командування, про що може свідчити лише розвідка.
Нова тактика запуску “шахедів” та необхідність посилення ППО
Ще однією особливістю нічної атаки стало те, що росіяни відмовилися від масованих одночасних запусків великих груп “шахедів”. Натомість дрони запускалися невеликими партіями протягом усієї ночі.
Вони не летіли великими групами по 20–30 одиниць, як було раніше. Дрони йшли один за одним, чередою.
— Олег Жданов
На думку експерта, це може свідчити про використання нової системи керування із застосуванням модемів зв’язку, що дозволяє операторам підтримувати контроль над безпілотниками. Така схема також дала можливість дронам обходити Київ з різних напрямків і майже одночасно заходити на цілі, ускладнюючи роботу української ППО.
Олег Жданов не виключає, що російський Генштаб міг тимчасово зробити ставку саме на виробництво реактивних “шахедів”, усвідомлюючи прогалину в українській системі боротьби з ними. Водночас, він не відкидає, що під час наступних атак Росія може знову масово застосовувати й звичайні “шахеди”.
Експерт наголошує на нагальній необхідності посилення українського захисту від реактивних дронів за допомогою міжнародних партнерів.
Для мене стало несподіванкою, що Росія змогла накопичити таку кількість реактивних “Шахедів”. Принаймні в нашому регіоні я не чув жодного звичайного безпілотника — усі були реактивними, їх легко відрізнити за звуком двигуна.
— Олег Жданов
Україні необхідно терміново отримувати від партнерів переносні зенітно-ракетні комплекси для мобільних вогневих груп, навчати операторів працювати з ними, а також посилювати систему ППО комплексами ближнього радіуса дії.
Фактично зараз потрібно будувати захист саме від дронів-ракет.
— Олег Жданов
Додаткова інформація
Цікаво, що в Харкові дрон РФ влучив в автозаправку, спричинивши масштабну пожежу. Президент подякував рятувальникам та надав оновлені дані про жертв, постраждалих і масштаби руйнувань.
