Трагічна втрата: Росія знищила життя та частину наукової спадщини України
Унаслідок чергової
ракетної атаки
з боку Росії на місто Дніпро, сталося непоправне. Серйозно пошкоджено єдиний державний прісноводний акваріум країни, а також загинув його найвідоміший мешканець – найбільший в Україні крокодил на ім’я Гена. Цей навчально-науковий комплекс Дніпровського національного університету, де мешкали тисячі риб з різних куточків світу, серед яких були й рідкісні види, зазнав нищівних руйнувань.
Наслідки ворожої атаки
Фасад будівлі, що вражав своєю унікальністю та нагадував гігантський акваріум завдяки скляним конструкціям, перетворився на уламки. Потужний вибух знищив майже всі вікна та прозорі елементи, залишивши по собі хаос і руїни.
Відразу після обстрілу, шоковані працівники акваріуму кинулися перевіряти стан свого найголовнішого улюбленця – триметрового крокодила Гени. На місці його тераріуму постала страшна картина: тварина лежала в неприродній позі. Попри спроби реанімації, стало зрозуміло, що серце улюбленця зупинилося.
Пам’ять про Гену: 20 років відданості
Серед архівних кадрів, що збереглися, видно останні моменти життя Гени під час його годування, що супроводжувалося характерним клацанням щелеп. Пані Лариса, яка присвятила двадцять років догляду за Генною, зі сльозами на очах згадує свого багаторічного підопічного.
Він був як чоловік, що спокійно лежить на дивані. Він був дуже спокійний і взагалі чудовий. Він мене любив, наскільки міг своєю крокодильською любов’ю.
— Лариса Єрух, провідна біологиня навчально-наукового комплексу «Акваріум»
Пані Лариса згадує, як Гена, навіть будучи вже ледачим, спостерігав за нею, ніби натякаючи на наступну порцію їжі. Вона намагалася мотивувати його до руху, нагадуючи про необхідність зарядки.
Жінка досі не може до кінця усвідомити, що її вихованець не пережив ракетного удару та потужного акустичного стресу. Вона також розповіла про те, як минулої зими, під час тривалих аварійних знеструмлень, власноруч відігрівала триметрового крокодила.
Температура нижче 12 градусів — це для них летальна. Ми тут ночували, майже жили всю зиму. На жаль, його ж не вдягнеш. Холодний він зсередини, тому гріється виключно ззовні. Ми що могли — робили. І дуже прикро, що цю важку зиму ми пережили, ми дуже старалися, а не вижили саме влітку.
— Лариса Єрух, провідна біологиня навчально-наукового комплексу «Акваріум»
Історичні втрати та унікальна колекція
На жаль, це не перші трагічні втрати для Дніпровського акваріуму. Раніше, після потужних вибухів у місті, від надмірного стресу найстарший в Україні самець фруктових піраній викинувся з води. Дві сорокарічні самиці залишилися самі у своєму басейні.
На сьогоднішній день цей комплекс у Дніпрі є єдиним державним акваріумом на підконтрольній Україні території. Другий подібний заклад знаходиться у тимчасово окупованому Криму. Вчені Дніпровського акваріуму зібрали унікальну колекцію, що налічує чотири тисячі прісноводних риб з усіх континентів і найвіддаленіших островів планети, за винятком Антарктиди.
Головною гордістю акваріуму є великий тунельний резервуар об’ємом сто тисяч літрів води.
Наш центральний акваріум, на щастя, вцілів. Тобто його або капітальна стіна вберегла, або просто якийсь щасливий випадок. Хоча двері в експозиції всі повідчиняло — навіть ті, що були щільно зачинені, їх буквально повиривало разом із петлями.
— Микола Єрух, директор навчально-наукового комплексу «Акваріум»
Подальша доля акваріуму
Університетський акваріум відіграє важливу роль у навчанні студентів та проведенні наукових досліджень. Під час атаки, деякі демонстраційні резервуари не витримали ударної хвилі. Один з них лопнув, що спричинило швидкий витік води. На щастя, завдяки тому, що на дні залишився невеликий рівень води, риб вдалося оперативно перемістити до іншого резервуару, і вони фізично не постраждали.
Однак, величезні вибиті вікна будівлі досі не вдалося замінити, і в напівзруйнованих залах панує постійний протяг. Наразі представники акваріуму не знають, де брати кошти на термінове відновлення цієї унікальної споруди. Хоча університетський комплекс офіційно підпорядковується Міністерству освіти і науки України, кошторис на ремонтні роботи ще навіть не складено.
Біологи та науковці сподіваються на фінансову допомогу небайдужих громадян та меценатів, аби зберегти цей важливий науковий та освітній центр.
