Україна продовжує завдавати нищівних ударів по економічному та військовому фундаменту країни-агресорки, систематично вибиваючи ключові об’єкти. Точні удари по нафтопереробних заводах (НПЗ) та військовій інфраструктурі вже спричинили незворотні процеси всередині Кремля, викликаючи серйозний розкол серед російських еліт. Про це детально розповів політтехнолог Тарас Загородній в ефірі «24 Каналу», наголосивши на стрімкій зміні настроїв всередині Росії.
Українські дрони як каталізатор кризи в Росії
Удари по таких об’єктах, як НПЗ у Туапсе та Новокуйбишевську, не лише демонструють безпорадність російської протиповітряної оборони, але й викривають вразливість джерел фінансування війни. “У Росії відбувається надлам. Це можна бачити по настроях багатьох. Зокрема, еліт. Палає Туапсе. Йдуть системні удари по території Росії. СБУ здійснюють точкові удари по нафтоперекачувальних станціях. Прилетіло на Новокуйбишев і так далі,” – зазначив експерт.
Психологічний ефект від того, що війна дедалі частіше переходить на територію агресора, стає критичним фактором для російського керівництва. Коли росіяни бачать, що їхня інфраструктура горить, це підриває віру в непереможність армії та стабільність режиму. Це не просто символічні удари – це пряме втручання у функціонування російської економіки.
Осіння криза: вибори, тарифи та голодний врожай
Згідно з прогнозом пана Загороднього, критична точка для російського режиму може настати вже цієї осені. На Кремль тиснутимуть не лише українські дрони, а й глибокі внутрішні соціально-економічні проблеми. Особливо вагомими будуть два фактори:
- Вибори до Держдуми у вересні: На тлі військових поразок та внутрішнього невдоволення, вибори можуть стати справжнім випробуванням для лояльності населення до чинної влади. Якщо результати будуть сфальсифіковані або ж населення виявить явне небажання підтримувати політику Кремля, це може призвести до серйозних політичних потрясінь.
- Підвищення комунальних тарифів з 1 жовтня: Збільшення вартості комунальних послуг в умовах економічної стагнації та зниження реальних доходів населення стане ще одним вагомим ударом по кишенях росіян. Це може спровокувати нову хвилю протестів та невдоволення.
“У вересні відбудуться вибори у Держдуму, а з 1 жовтня для росіян збільшують комунальні тарифи. Якщо до цього часу Україна такими темпами буде вибивати НПЗ, нафтоекспорт, то чи зможуть вони так зібрати врожай?” – підкреслив політтехнолог.
НПЗ як ціль: удар по сільському господарству та продовольчій безпеці
Експерт припускає, що знищення нафтової інфраструктури безпосередньо вдарить по сільському господарству ворога. Брак пального у розпал сезону може призвести до неможливості своєчасного збору врожаю, що стане ще одним ударом по внутрішній стабільності РФ. “Там із сільським господарством не дуже добре,” – додав Загородній. Відсутність пального означає зупинку сільськогосподарської техніки, неможливість транспортування врожаю, що може призвести до його втрати та, як наслідок, до дефіциту продовольства та зростання цін.
Рейтинги Путіна падають: внутрішній розкол неминучий
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також повідомляють про зростання суспільного невдоволення діяльністю президента РФ Володимира Путіна. Це зумовлено низкою факторів:
- Військові поразки: Постійні невдачі на фронті та значні втрати російської армії підривають імідж Путіна як сильного лідера.
- Посилення репресій: Зростання цензури в інтернеті та репресії проти інакомислячих викликають роздратування навіть серед лояльного до влади населення.
- Економічні проблеми: Санкції та загальна стагнація російської економіки негативно впливають на життя пересічних громадян.
За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рейтинг схвалення Путіна знижується вже сьомий тиждень поспіль. Станом на середину квітня він впав до 65,6%, тоді як тижнем раніше становив 66,7%. Рівень довіри також знизився — до 71%. Навіть підконтрольні Кремлю соціологічні структури визнають падіння рейтингів, що свідчить про серйозність ситуації. За інформацією опозиційних медіа, адміністрація Кремля навіть вимагає від державних ЗМІ або використовувати більш вигідні дані фонду «Общественное мнение», або взагалі не публікувати результати опитувань, якщо вони демонструють спад підтримки.
Незалежний «Левада-Центр» також зафіксував падіння рейтингу президента РФ до 80% у березні 2026 року — це найнижчий показник від листопада 2022 року, коли в Росії оголосили часткову мобілізацію. Ця динаміка свідчить про зростаюче розчарування росіян у своїй владі та її політиці.
Висновок:
Системні удари по російських НПЗ, посилення внутрішнього невдоволення, наближення виборів та підвищення тарифів – все це створює потужний тиск на режим Путіна. Україна виявила слабкі місця агресора і методично їх використовує. Осінь 2024 року може стати переломною для Росії, призвівши до глибших соціальних та політичних потрясінь. Світ спостерігає, як внутрішні проблеми, роздуті зовнішніми ударами, руйнують режим зсередини.
Цей аналіз базується на інформації, наданій політтехнологом Тарасом Загороднім та аналітиками Інституту вивчення війни (ISW).
