Шість авіабомб по Печенізькій дамбі: чи загрожує це Харкову та яка справжня мета Росії?

Шість бомб по дамбі Печенізького водосховища: чи є загроза для Харкова та що насправді стоїть за атакою Кремля

Російські війська здійснили чергову спробу знищити Печенізьку дамбу на Харківщині, атакувавши її шістьма керованими авіабомбами. Ці атаки мали на меті спровокувати масштабну екологічну катастрофу та перерізати логістичні шляхи. Однак, Сили оборони тримають ситуацію під повним контролем.

У вівторок, 14 квітня, російські окупанти завдали удару по Печенізькій дамбі, яка розташована в Чугуївському районі Харківської області. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що по об’єкту було випущено шість керованих авіабомб (КАБів). Він наголосив, що це найбільше водосховище області, яке є критично важливим для забезпечення водою багатомільйонного Харкова та всього регіону.

За даними 16-го армійського корпусу Збройних сил України, чотири КАБи впали поблизу гідроспоруд, а дві – у воду. Українські військові назвали цей удар актом екоциду, оскільки він був здійснений під час весняного водопілля, коли рівень води був максимальним. Окупанти розраховували на те, що це спричинить масштабне затоплення громад нижче за течією.

«Російська Федерація продовжує дотримуватися ганебної практики екоциду: цинізм удару по дамбі під час весняного водопілля», – йдеться у повідомленні.

Військові запевнили, що дамбу не було пошкоджено, а скид води відбувається у плановому контрольованому режимі. Ситуація перебуває під постійним моніторингом. Через попередні підступні атаки, заздалегідь були розроблені плани швидкого реагування на будь-які форс-мажорні обставини.

Печенізьке водосховище: важливість для Харкова

Печенізьке водосховище – це велике руслове водосховище на річці Сіверський Донець. Воно є життєво важливим об’єктом, від якого залежить забезпечення водою мільйонного Харкова. Ідея створення цього гігантського резервуару виникла ще у 1930-х роках, коли місто стрімко розросталося, і артезіанських свердловин стало недостатньо. Саму дамбу звели у 1958–1962 роках.

Довжина водосховища сягає 75 км, а максимальна глибина – 14 метрів. Щодня виробниче управління водопровідного господарства «Донець» постачає Харкову близько 700 тисяч кубометрів води.

До повномасштабного вторгнення селище Старий Салтів, розташоване на березі водосховища, було популярним місцем відпочинку. Однак, з грудня 2025 року окупанти почали систематично атакувати греблю Печенізького водосховища, використовуючи весь доступний арсенал.

Підготовка до форс-мажорів

Незважаючи на підступні спроби ворога влаштувати катастрофу, українські сили підготувалися до будь-яких форс-мажорів. Розроблено та працюють запасні маршрути в об’їзд дамби, які повністю забезпечують потреби регіону. Також накопичено достатньо ресурсів, тому ймовірна втрата проїзду через греблю не вплине на хід бойових дій. Сили оборони мають спеціальну техніку та фахівців, які готові розгорнути переправи у найкоротші терміни.

Логістика як мета ворога

Військовий експерт, ексречник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов зазначає, що атакуючи Печенізьке водосховище, окупанти намагаються ускладнити логістичне забезпечення Сил оборони України. “Ворог намагається максимально зруйнувати нашу логістику, адже розуміє: ресурси є визначальним фактором, який впливає на ситуацію на полі бою”, – зазначив він.

"Уламки прошивали тіла навиліт": у лікарні Дніпра розповіли про критичний стан поранених після удару РФ

Моторошні наслідки ракетного удару по Дніпру: лікарі розповідають про стан поранених

Чому не можна використовувати старе фото для паспорта та ID-картки — Укрaїнa

Чому для паспорта та ID-картки потрібне нове фото: пояснення