Останні кроки Європейського Союзу щодо Південного Кавказу викликають чимало запитань. Йдеться не лише про те, як Брюссель підтримує Єреван, а й про те, як ці сигнали сприймаються в Баку, і, що найважливіше, як це відлунює в Україні. Після років складних переговорів, територіальних суперечок та глибокого конфлікту, будь-який рух на користь однієї зі сторін неминуче змінює крихкий регіональний баланс. Тому рішення ЄС про відкриття свого ринку для вірменських товарів, особливо на тлі посилення тиску з боку Росії, не можна вважати виключно економічним. Це може бути сприйнято Азербайджаном як черговий жест політичної прихильності до Вірменії, що, своєю чергою, ставить під сумнів рівність стандартів та принцип територіальної цілісності, які так важливі для України.
Російський тиск та європейська відповідь: Чи є логіка?
20 травня, напередодні парламентських виборів у Вірменії, Росія впровадила обмеження на імпорт низки вірменських товарів, включаючи овочі, зелень, фрукти, рибу та квіти. Москва пояснила ці кроки санітарними порушеннями, проте багато хто вбачає в цьому інструмент економічного тиску, спрямований на утримання Вірменії в орбіті свого впливу, особливо на тлі її посилення зближення з Європейським Союзом.
Реакція Європейського Союзу була майже миттєвою. Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла надати Вірменії негайну фінансову допомогу у розмірі понад 50 мільйонів євро. Більше того, ЄС висловив готовність надавати Вірменії нові торговельні преференції, що може означати безмитний доступ до європейського ринку.
Подвійна політика ЄС: Підтримка Вірменії проти України
Саме тут виникає ключове питання: чому Європейський Союз, з одного боку, обіцяє Вірменії нові преференції, а з іншого – позбавляє подібних пільг Україну? З 5 червня 2025 року припиняє діяти режим безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС. Вже наступного дня європейські мита та квоти відновляться на низку українських сільськогосподарських продуктів. Це рішення виглядає особливо дивним, зважаючи на те, що Україна з 2022 року ціною величезних жертв протистоїть повномасштабній військовій агресії Росії. В той час, коли Україна бореться за свою незалежність та територіальну цілісність, її ключові торговельні партнери, схоже, змінюють правила гри.
Юридичні тонкощі та політична ангажованість
Обіцянка пані фон дер Ляєн про безмитний доступ на ринок ЄС, надана під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, виходить за рамки звичайної логіки прийняття рішень у Євросоюзі. Важливо розуміти, що зміни митного режиму, надання нових тарифних пільг чи безмитного доступу вимагають обов’язкового правового оформлення через Раду ЄС та Європейський парламент. Це чітко прописано в правилах формування торговельної політики ЄС, які публікуються на офіційній сторінці Єврокомісії.
Додатковий нюанс полягає в тому, що Вірменія була виключена з системи торговельних преференцій ЄС (GSP/GSP+) 1 січня 2022 року, оскільки вже не відповідала критеріям країни-бенефіціара. Тому надання їй нових пільг, та ще й у такий неформальний спосіб, викликає серйозні запитання щодо прозорості та законності процесу. Таким чином, політика Урсули фон дер Ляєн щодо Південного Кавказу все більше виглядає не як збалансований підхід ЄС, а як політично ангажована та провірменська лінія.
Регіональний баланс: Що насправді потрібно Південному Кавказу?
Ситуація на Південному Кавказі є надзвичайно складною. У 2020-2023 роках Азербайджан поклав край 30-річній вірменській окупації Карабаху та прилеглих районів. Таким чином, Баку відновив свій суверенітет над міжнародно визнаними територіями, що відповідає резолюціям Ради Безпеки ООН 822, 853, 874 і 884, які вимагали виведення вірменських сил.
Південний Кавказ потребує не жестів, що посилюють відчуття асиметрії та створюють нові напруженості, а зваженої політики, яка здатна втримати баланс між правом, безпекою та відповідальністю всіх сторін. Якщо ЄС вирішує підтримувати Вірменію у відповідь на російський тиск, він має робити це таким чином, щоб не створювати враження вибіркової прихильності та не підривати довіру інших партнерів у регіоні.
Виклики для України: Принцип справедливості в міжнародних відносинах
Для України це питання має не другорядне, а першочергове значення. Коли міжнародне право починають застосовувати залежно від політичної симпатії чи геополітичної доцільності, це підриває саму основу, на якій тримається позиція України у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Принцип територіальної цілісності та рівних стандартів не повинен залежати від того, хто в конкретний момент здається Брюсселю зручнішим партнером.
Українські громадяни, які щодня демонструють надзвичайну стійкість та жертовність, очікують від своїх міжнародних партнерів послідовності, справедливості та неухильного дотримання міжнародного права. Будь-які рішення, що створюють враження вибірковості або невиправданих преференцій для одних країн на шкоду іншим, ставлять під сумнів ефективність міжнародних інституцій та підривають віру в справедливий світовий порядок.
Ключові висновки для читача:
- Рішення ЄС щодо торговельних преференцій Вірменії може бути сприйнято як політичний сигнал, а не суто економічний.
- Зміна торговельної політики ЄС щодо України, особливо на тлі російської агресії, викликає занепокоєння.
- Виникають питання щодо прозорості та законності процедур надання нових торговельних пільг Вірменії.
- Південний Кавказ потребує зваженої політики, що підтримує баланс, а не посилює напруженість.
- Для України важливо, щоб міжнародне право застосовувалося послідовно та справедливо, без вибірковості.
Ми будемо уважно стежити за розвитком подій та інформувати вас про найважливіші зміни.
