Занепокоєння Пентагону: Чому США просять європейських лідерів бути стриманішими у висловлюваннях про Росію
В останні тижні Сполучені Штати висловили стурбованість щодо публічних заяв деяких європейських лідерів стосовно війни в Україні та російської загрози. За даними видання Reuters, яке посилається на чотирьох обізнаних із ситуацією осіб, Пентагон закликав представників кількох країн НАТО пом’якшити свою риторику. Вашингтон вважає, що деякі висловлювання можуть підривати безпеку європейського континенту.
Деякі європейські країни отримали рекомендації щодо публічних заяв
Співрозмовники Reuters повідомили, що серед держав, які отримали заклики обмежити публічні заяви, були Литва, Латвія та Естонія. Наразі невідомо, чи надходили подібні звернення до урядів інших європейських країн.
Представники Пентагону, коментуючи цю інформацію, заявили:
Приватні розмови між союзниками такими і є, тому ми не коментуватимемо ці звинувачення.
«Загнана в кут, як щур»: Які саме заяви викликали занепокоєння США?
За словами одного з джерел, американські посадовці звернули увагу, зокрема, на заяви європейських лідерів про те, що Росія, нібито, опинилася в безвихідному становищі і змушена вдаватися до відчайдушних кроків через загальмування її вторгнення до України.
Очільник політичного управління Пентагону Елбридж Колбі був серед представників США, які озвучували такі застереження. Він також відіграє ключову роль у перегляді чисельності американського військового контингенту в Європі.
Один зі співрозмовників видання розповів, що нещодавно Колбі під час розмови з представником однієї з країн Балтії закликав не «провокувати» Росію. Як приклад недоречної риторики, представник Пентагону навів публічні висловлювання європейських політиків про те, що РФ «загнана в кут, як щур». Хоча невідомо, яку саме заяву мав на увазі американський посадовець, варто згадати, що наприкінці вересня прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав президента Росії Володимира Путіна «щуром у кутку», припустивши, що диктатор вдається до диверсій у Європі через дедалі глибше залучення Москви у війну проти України.
Інший європейський посадовець, описуючи нещодавні приватні звернення Пентагону, процитував їх так:
Ми допомагаємо вам. Американці там. Просто не будьте гучними. Не створюйте шуму.
За словами людини, поінформованої про ще одну недавню зустріч, Пентагон також закликав естонську делегацію бути «стриманою» у своїх комунікаціях. Невідомо, чи стосувалися зауваження від американської сторони якоїсь конкретної заяви.
Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії не надали відповіді на запити Reuters щодо коментарів. У НАТО також відмовилися коментувати ситуацію.
Різні погляди на риторику: Кому вигідна “страшилка” про Росію?
Американські сигнали стали відображенням ширшої дискусії всередині НАТО щодо того, якою має бути публічна риторика країн Альянсу стосовно дедалі агресивнішої Росії.
Частина західних посадовців вважає, що надмірне акцентування уваги на російській загрозі може відповідати інтересам Кремля. На їхню думку, Москва прагне поширювати страх серед європейців і таким чином послаблювати підтримку України.
Водночас інші представники Заходу переконані, що уряди європейських держав мають відкрито говорити про небезпеку, аби пояснювати громадянам необхідність виділення ресурсів і готовність до певних жертв задля стримування Росії. Це особливо важливо на тлі ознак активізації російської прихованої кампанії диверсій у різних країнах континенту. РФ заперечує свою причетність до проведення такої кампанії.
Один із європейських посадовців зазначив, що порада Пентагону, попри дружній тон, викликає подив. За його словами, розвідки країн Балтії протягом останніх місяців послідовно оцінювали як малоймовірний сценарій, за якого Росія вирішить перевірити готовність НАТО виконувати положення про взаємну оборону. Водночас розвідувальні служби інших країн Альянсу публічно застерігали, що в найближчій перспективі Росія може суттєво активізувати кампанію диверсій у Європі.
Європейська безпека під тиском: Від гібридних атак до перегляду військової присутності США
Звернення Пентагону до представників країн НАТО пролунали на тлі складної ситуації у сфері європейської безпеки. Західні розвідники зазначають, що останнім часом Москва активізувала кампанію атак проти держав Альянсу, намагаючись приховати свою причетність до них.
Як приклад, 28 жовтня німецькі прокурори повідомили про затримання двох громадян Білорусі, яких підозрюють у підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури поблизу Нюрнберга. Ще у вересні німецький уряд звинуватив Росію у спробі здійснити атаку безпілотником на аеропорт Лейпциг/Галле. Москва ці звинувачення відкинула.
Паралельно американські посадовці розглядають можливість укладення потенційних бізнес-угод із Росією в межах дипломатичних зусиль адміністрації президента Дональда Трампа щодо досягнення миру в Україні. Такі кроки неоднозначно сприймають європейські представники, значна частина яких виступає за збереження економічного тиску та ізоляції Кремля.
Водночас у Пентагоні проводять перегляд військової присутності США в Європі. За підсумками цього процесу американський військовий контингент на континенті може бути істотно скорочений. Представники США наголошують, що європейські союзники по НАТО повинні активніше відповідати за власну оборону. Це особливо актуально на тлі того, що Вашингтон дедалі більше концентрує увагу на безпекових викликах на Близькому Сході, у Латинській Америці та Східній Азії.
Литва та Польща посилюють співпрацю на тлі загроз
Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс заявив, що Росія за допомогою гібридних атак, диверсій та провокацій випробовує межі 5-ї статті НАТО, прагнучи з’ясувати межі дозволеного без початку прямого військового конфлікту, посіяти страх у Європі та відвернути увагу від України. Через ці загрози Литва та Польща посилюють співпрацю, зокрема у Сувальському коридорі.
Європейський Союз розробляє власний мирний план
Висока представниця ЄС Кая Каллас заявила, що американські переговорники вже півтора року намагаються схилити Україну до капітуляції на умовах РФ, проте Київ тримається завдяки європейській підтримці. У зв’язку з цим ЄС розробив власний максималістський план мирних переговорів, щоб виставити Росії власні вимоги й гарантувати справедливий і тривалий мир.
Російська Федерація: Деякі аналітики вважають, що Кремль шукає способи укласти угоду
На тлі цих подій, американські аналітики зауважують, що Кремль спочатку хоче схилити Київ до поступок, а лише потім сісти за стіл переговорів.
Зауважте: Дата нападу на Новокуйбишевський нафтопереробний завод (30 жовтня 2026 року) та згадка про цибулинні та бульбові рослини, ймовірно, є невідповідними елементами в оригінальному тексті та не мають прямого відношення до основної теми.
