У справі колишнього голови Фонду державного майна України Дмитра Сенниченка залишається невирішеним одне з ключових питань: хто стоїть за так званим “адміністративним модулем”? Ця загадкова, безіменна третя сторона фігурує у меморандумі про розподіл майбутніх доходів від державних підприємств. Свої роздуми та запитання щодо цього аспекту висловив політичний експерт Михайло Шнайдер у своєму дописі на сторінці у Facebook, коментуючи позицію захисту Андрія Гмиріна, одного з обвинувачених у цій справі.
Захист піднімає питання про “Адміністративний Модуль”
Як зазначає Шнайдер, 2 жовтня на підготовчому засіданні у Вищому антикорупційному суді адвокати Гмиріна знову повернулися до теми “адміністративного модуля”. Вони порушили питання про те, хто міг стояти за цією структурою, і чи не впливав цей “модуль” на формування доказів у справі. Особливу увагу привернув меморандум від 14 червня 2021 року, який, за словами захисту, є частиною матеріалів провадження.
Цей документ передбачав розподіл майбутніх доходів, які могли б бути отримані від контролю над бізнес-процесами таких великих державних підприємств, як Одеський припортовий завод (ОПЗ) та Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК). Згідно з меморандумом, майбутні доходи мали розподілятися наступним чином:
- 33% — Сергію Байраку, який наразі є одним із ключових свідків обвинувачення.
- 33% — родині Сало.
- 33% — “адміністративному модулю в особі його представників та учасників”.
Михайло Шнайдер ставить слушні запитання:
Байрака ми знаємо: сьогодні він ключовий свідок обвинувачення. А “адміністративний модуль” — це група без імен. Хто до неї входить? Політики? Чиновники? Люди в погонах? Що ця група робила тоді, що робить зараз і чи впливає на справу досі?
— пише Шнайдер.
Хронологія подій та можливий зв’язок
Експерт звертає увагу на послідовність подій, що передували певним етапам справи. Меморандум, датований 14 червня 2021 року, був опублікований за день до появи акту ревізії від Держаудитслужби. 1 липня було опубліковано повідомлення цього органу, а вже 6 липня до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесли нове провадження, яке стосувалося давальницької переробки на ОПЗ.
Що цікаво, саме за цією темою Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще в лютому 2021 року закрило попередню справу через відсутність складу кримінального правопорушення. Додаткової уваги заслуговує той факт, що у слідчій групі нової справи є детектив, який раніше займався закриттям старої справи.
Подальший розвиток подій також викликає запитання. У травні 2022 року з’явився епізод щодо ОГХК, у червні його приєднали до основної справи, а в серпні все було об’єднано зі відновленою старою справою. Саме в такому вигляді справа дійшла до суду.
Захист вбачає у цій послідовності чіткий причинно-наслідковий зв’язок із домовленостями, що могли існувати з “адміністративним модулем”.
І тут виникає питання, яке мало б прозвучати першим: чи не є ця справа замовленням? Не викриттям схеми, а способом прибрати конкретних людей?
— зазначає експерт.
Роль Сергія Байрака та минуле свідка
Окрему увагу Михайло Шнайдер приділяє ролі Сергія Байрака. У листопаді 2024 року він уклав угоду зі слідством, що дозволило йому уникнути реального покарання. За версією захисту, обвинувачення штучно призначило йому роль учасника нібито злочинної групи, щоб його свідчення виглядали як інформація “зсередини”.
Експерт також нагадує про минуле Байрака. Він фігурував у корпоративному конфлікті 2008–2013 років, пов’язаному з київським ТРЦ “Глобус”. Ці події у вересні 2013 року британський власник ТРЦ назвав рейдерським захопленням.
— підсумовує Шнайдер.
Заява до ДБР та роль міжнародних адвокатів
Як повідомив захист на засіданні 2 жовтня, 30 вересня до Державного бюро розслідувань (ДБР) надійшла заява. У ній вимагається перевірити, чи не могли особи, пов’язані з “адміністративним модулем”, впливати на формування доказової бази. Зокрема, йдеться про можливу організацію зустрічей, запис розмов та збір відомостей про людей.
Заяву від імені захисту Гмиріна подав британський барристер Тобі Кадман (Outline Chambers). Він представляє міжнародну групу адвокатів, яка займається документуванням можливих порушень посадовців НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у справі Сенниченка як в Україні, так і за кордоном.
Заклики до прозорості та суті справи
Михайло Шнайдер вважає, що правоохоронні органи зобов’язані встановити всіх учасників можливих домовленостей і ретельно перевірити походження представлених доказів.
Що за три роки зроблено, щоб встановити склад “адміністративного модуля” і координаторів Байрака? Якщо цього не перевіряли, то чому?
— запитує експерт.
Експерт також нагадує про позицію захисту щодо суті самої справи. Захист наполягає, що у справі немає жодної гривні бюджетних коштів, і по суті йдеться про спір щодо ціни договорів, укладених із державним підприємством.
Нагадаємо, за версією НАБУ та САП, Дмитро Сенниченко очолював злочинну організацію, яка завдала державним підприємствам збитків на суму понад 700 мільйонів гривень. Натомість захист заперечує існування такої організації та причетність до неї їхніх підзахисних.
Рішення ДБР щодо заяви поки що не було оприлюднено. Наступне засідання у справі призначене на 21 жовтня.
