Російська Федерація суттєво змінила свою тактику повітряного терору проти України, зокрема, Києва. Замість масштабних, одночасних атак, ворог перейшов до виснажливої стратегії, яка може перетворити повітряні тривоги на майже безперервний фактор тиску на населення. Ця нова тактика спрямована на параліч нормального життя великих міст шляхом розтягнутих у часі атак невеликими групами безпілотників з короткими паузами.
Нова тактика: розтягнуті атаки та психологічний тиск
Авіаційний експерт Костянтин Криволап пояснює, що противник відшукав слабке місце в українській системі протиповітряної оборони і намагається використати його для завдавання ударів та постійного психологічного впливу на цивільних. Ключовий розрахунок ворога полягає в тому, щоб позбавити громадян можливості повноцінно відпочивати, працювати, навчатися та вільно пересуватися. Така систематична діяльність покликана провокувати накопичення втоми та внутрішнього роздратування серед людей.
«Путін вважається непоганим тактиком. І він зі своїм оточенням запропонував таку тактику, яка виявилася дуже ефективною: вони знайшли шпаринку в нашій системі ППО і зрозуміли, як її використати», — зазначає Криволап.
За задумом агресора, постійне перебування в укриттях та руйнування щоденного побуту мають поступово розхитувати ситуацію зсередини, аби суспільство, на їхню думку, могло вибухнути й запропонувати владі капітуляцію.
Виробництво дронів та їх ефективність
За оцінками авіаексперта, росіяни вже можуть виготовляти до 3 тисяч реактивних дронів на місяць, що становить приблизно 100 одиниць на добу. Це дозволяє їм не формувати масовані хвилі дронів, а натомість регулярно запускати дрібні групи з короткими інтервалами. Така тактика означає, що вдень може бути запущено близько ста дронів, що призводить до того, що кожну годину оголошується повітряна тривога, паралізуючи життя. Навіть година перепочинку не дозволяє працювати повноцінно.
«Сто дронів на день — це означає запускати групами по два — п’ять „Шахедів“ приблизно щогодини. Годину буде параліч через повітряну тривогу, потім година перепочинку, коли можна щось зробити, але серйозно працювати в такому режимі вже неможливо», — додав Криволап.
Загроза ракетних ударів та знищення дронів
Паралельно з атаками дронами, Росія зберігає загрозу ракетних ударів, економлячи ракети для осінніх атак на енергетичну інфраструктуру. Реактивні дрони дають ворогу можливість утримувати українців у безперервному напруженні. Для збиття подібних цілей, на думку Костянтина Криволапа, цілком доцільно залучати бойову авіацію, адже військові льотчики ще під час вишколу тренуються перехоплювати крилаті ракети, що робить реактивний дрон для них навіть простішим об’єктом.
Найважливішим завданням зараз є знищення безпілотників на далеких маршрутах руху від кордону, не допускаючи їхнього прориву до великих міст. Хоча, за словами начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, Росія суттєво наростила кількість ударів, використавши лише за серпень понад 2800 реактивних БпЛА, що становило третину від усіх запусків. Через зміну тактики, маршрутів, висоти прольоту та швидкості цих дронів відсоток їх збиття нижчий і становить близько 60%, тоді як звичайні «Шахеди» знищуються на 90–95%.
Управлінська криза та координація протидії
Нинішні труднощі перехоплення реактивних дронів, на думку Криволапа, зумовлені також управлінською кризою. Наприкінці минулого року переформатування роботи малої ППО та жорсткий контроль результативності підрозділів дозволили швидко розв’язати проблему проривів звичайних «Шахедів». Проте після кадрових перестановок тепер бракує координатора, який зміг би об’єднати сили різних структур для побудови системної протидії реактивним дронам.
Як заявив Юрій Ігнат, ліквідація реактивних безпілотників вимагає значно більше зусиль, ніж знищення звичайних «Шахедів», адже Росія активно переходить саме на цей тип озброєння.
