Євросоюз продовжує тимчасовий захист для українців до 2028 року
Європейський Союз прийняв рішення про продовження статусу тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2028 року. Цей механізм був активований у березні 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії. Статус тимчасового захисту надає українцям право на проживання, житло, медичну допомогу, соціальне забезпечення, доступ до ринку праці та освіту для дітей.
Станом на сьогодні, статус тимчасового захисту в країнах-членах ЄС мають 4,4 мільйона українців. Найбільша кількість українців перебуває в Німеччині — майже 1,3 мільйона (29,3% від загальної кількості в ЄС), у Польщі — 967 тисяч, та в Іспанії — 267 тисяч. За даними Eurostat, серед тих, хто отримав тимчасовий захист, 43,4% становлять дорослі жінки, 29,8% — неповнолітні, а 26,8% — чоловіки.
Нові вимоги для новоприбулих: доведення виконання військового обов’язку
Водночас, було запроваджено нову норму, яка стосуватиметься новоприбулих українців призовного віку. Для отримання статусу тимчасового захисту їм необхідно буде довести, що вони не ухиляються від виконання військового обов’язку в Україні. Це означає, що для оформлення статусу необхідно буде надати штамп про легальний перетин кордону та документи, які підтверджують звільнення від служби в армії або виконання вимог українського законодавства про мобілізацію.
Ця норма викликала тривалі дебати серед юристів та політиків. Хоча багато хто вважав, що таке нововведення може бути легко оскаржене, після офіційної публікації в журналі ЄС воно набуде чинності.
Беручи до уваги мінливі оборонні потреби України, тимчасовий захист надалі надаватиметься лише тим, хто виконує свої військові зобов’язання в Україні. Це обмеження застосовуватиметься лише до нових заявників на тимчасовий захист. Воно не застосовуватиметься до тих, хто вже користується тимчасовим захистом у ЄС.
— пояснили в Раді ЄС.
Важливо зазначити, що це обмеження стосується лише нових заявників. Ті українці, які вже мають статус тимчасового захисту в ЄС, не будуть підпадати під цю вимогу.
Офіційні органи Європейського Союзу свідомо уникнули прямої згадки лише про українських чоловіків призовного віку, щоб рішення не можна було оскаржити через можливу дискримінацію за статевою ознакою.
Перехід до національних статусів та інші обговорені норми
Нагадаємо, що минулого року, коли ЄС продовжував тимчасовий захист до березня 2027 року, були розроблені рекомендації щодо скоординованого переходу від статусу тимчасового захисту до національних правових статусів, таких як дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень, сімейних обставин, або статусу довгострокового резидента. Проте, через непідготовленість державних органів країн-членів ЄС, цей скоординований перехід не відбувся.
Країни, де перебуває найбільша кількість українців, як-от Німеччина та Польща, не зможуть одночасно опрацювати мільйони заявок. Однак, Єврокомісія наполягає, що такий перехід має відбутися до березня 2028 року.
Іспанія вже почала видавати українцям національні дозволи на проживання. Це не автоматичний перехід, а можливість подати заяву на інший вид дозволу на проживання на основі працевлаштування, підприємницької діяльності, навчання, возз’єднання сім’ї тощо. Період перебування під тимчасовим захистом зараховується до загального строку, необхідного для отримання довгострокового дозволу на проживання.
Також тривалий час в ЄС обговорювалася можливість обмеження права на отримання тимчасового захисту громадянами України з «безпечних регіонів». Однак, від цієї ідеї поки що відмовилися.
Варто зазначити, що деякі країни, які не входять до ЄС, вже запровадили обмеження. Так, з березня 2026 року Норвегія обмежила надання тимчасового колективного захисту українським чоловікам віком від 18 до 60 років. Швейцарія, починаючи з листопада 2025 року, не надає статус захисту українцям з Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Екстрадиція «ухилянтів» та юридичні аспекти
Рішення про екстрадицію осіб, які виїхали до країн-членів ЄС незаконно, будуть тривалими та можуть ще більше перевантажити українські суди. Кожен такий випадок вимагатиме рішення українського суду для подальшого направлення до відповідних органів держав Союзу.
Навіть запроваджене нововведення не означає, що українці, які підлягають призову, не зможуть легалізуватися в ЄС. Адвокати нагадують про можливість отримання статусу біженця, хоча такі заявки розглядаються довго, а умови надання такого статусу відрізняються в кожній країні-члені ЄС.
