**Європейський Союз стоїть на порозі важливих рішень щодо майбутнього тимчасового захисту для українських громадян. За даними джерел, Брюссель планує продовжити дію цього механізму до березня 2028 року, проте це рішення може супроводжуватися суттєвими змінами у правилах надання захисту. Особливу увагу приділяють питанню чоловіків мобілізаційного віку, що викликає жваві дискусії серед країн-членів та української сторони.**
**Продовження Захисту: Виклики та Перспективи**
Ініціатива щодо продовження тимчасового захисту виходить від самої Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. У листі до лідерів держав та урядів ЄС вона запропонувала переглянути механізми надання прихистку українцям. Хоча основна мета – зберегти підтримку для українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, умови можуть стати більш вибірковими.
**Чому Зміни Необхідні?**
Згідно з поясненнями, зміна критеріїв необхідна для того, щоб подовження дії Директиви про тимчасовий захист не послаблювало обороноздатність України. Як зазначає видання Spiegel, це можна розцінювати як сигнал про можливе посилення вимог саме для чоловіків мобілізаційного віку. Наразі конкретних деталей майбутньої ініціативи в Єврокомісії не оприлюднили, але дискусії вже активно тривають.
**Дебати щодо Чоловіків: Різні Позиції**
На засіданні Ради ЄС країни-учасниці підтвердили свою незмінну підтримку України, проте наголосили на необхідності адаптації чинних правил. Заступник міністра з питань міграції Кіпру Ніколас Іоаннідес, який головував на зустрічі, підкреслив важливість пошуку балансу. “Гадаю, це дозволить досягти угоди на благо українського народу, і водночас це — рішення, яке не допускатиме тиску на держави-члени, котрі приймають українців”, — зазначив він.
Єврокомісар Магнус Бруннер розповів, що міністри обговорюють можливість позбавити чоловіків віком від 23 до 60 років права на автоматичний тимчасовий захист у ЄС. Це питання обговорювалося спільно з країнами, які прийняли найбільше українських біженців. “Це також те, що просять нас зробити українці”, — заявив Магнус Бруннер.
**Українська Позиція: Мотивація до Повернення та Діалог**
Представник України при ЄС Всеволод Ченцов висловив підтримку ідеї обмежити захист для чоловіків призовного віку. За його словами, правила в Європі варто узгодити з українськими законами: поки жінки, діти та літні люди потребують підтримки, чоловіків важливо мотивувати до захисту своєї держави.
У свою чергу, речник МЗС Георгій Тихий заявив, що Київ веде діалог із Єврокомісією щодо програм добровільного повернення. “Україна, звісно, зацікавлена в добровільному поверненні громадян України. Чоловіків, жінок — різних громадян. Бо звісно, ми розуміємо, що мільйони українців за кордоном. Для нас, як для держави, це — колосальний виклик. Розуміємо також, що питання повернення людей — це, зокрема, і питання створення безпекових умов в Україні”, — висловився він.
Важливо зазначити, що Україна не пропонує жодних грошових виплат для заохочення повернення, як це подекуди помилково стверджують у соцмережах. Йдеться виключно про ініціативи іноземних урядів, які можуть фінансово підтримати українців, що вирішили самостійно повернутися. Водночас Україна підтримує збереження нинішнього рівня захисту в ЄС для тих українців, які перебувають за кордоном на законних підставах.
**Правові Аспекти та Різноманітність Поглядів**
Очільник делегації Верховної Ради в Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв наголосив, що Євросоюз не має правових підстав для депортації українських чоловіків лише через їхній мобілізаційний вік, оскільки це суперечить міжнародному праву. Велика депортація українців можлива лише у разі вчинення кримінальних злочинів. Він також висловив сумнів, що скасування соціальних виплат у країнах ЄС спонукає чоловіків масово повертатися до України. На його думку, ті, хто не бажає повертатися, шукатимуть шляхи для роботи та легалізації в Європі, навіть без державної допомоги.
**Розділені Позиції Країн-Членів**
Під час зустрічі міністрів у Люксембурзі 4 червня позиції країн щодо скасування автоматичного захисту для українських чоловіків віком від 23 до 60 років розділилися.
* **Німеччина, Швеція та Польща** підтримують цю ідею, вважаючи, що це допоможе Україні в обороні. Зокрема, у Німеччині пропонують замінити автоматичний статус біженця на звичайну процедуру надання притулку.
* **Австрія** також підтримує цю ідею. Місцевий міністр внутрішніх справ Герхард Карнер заявив, що виступає проти автоматичного надання захисту чоловікам призовного віку.
* **Чехія** також пережила скандал через заяви політика Томіо Окамури, який закликав негайно скасувати тимчасовий захист для українських біженців. Його опоненти різко розкритикували ці слова, нагадуючи, що українці приносять користь Чехії: майже 175 тисяч біженців офіційно працюють.
* **Естонія та Люксембург** виступають проти змін, наполягаючи на збереженні чинних правил та попередньому узгодженні будь-яких нових кроків з українською владою.
**Майбутнє Рішення та Статистика**
Єврокомісар Магнус Бруннер зазначив, що сторони можуть знайти спільну мову щодо чоловіків призовного віку, проте остаточного рішення наразі немає.
Станом на червень 2026 року, понад 4,3 мільйона українців користуються механізмом Директиви про масовий наплив. Дія цієї директиви офіційно подовжена до 4 березня 2027 року. Єврокомісія планує найближчими тижнями представити офіційні пропозиції щодо подальшого шляху для тимчасового захисту українських громадян.
Остаточне рішення про формат подовження захисту до 2028 року матимуть ухвалити держави-члени ЄС кваліфікованою більшістю голосів.
**Ключові Статистичні Дані:**
* **Загальна кількість українців з тимчасовим захистом в ЄС (червень 2026):** близько 4,33 мільйона.
* **Країни, що прийняли найбільше чоловіків:**
* Німеччина: 28,7%
* Польща: 22,3%
* Чехія: 9%
* **Найбільша частка біженців відносно кількості місцевих жителів (березень 2026, за даними Євростату):** Чехія, Польща, Словаччина та Кіпр.
**Важливо слідкувати за офіційними повідомленнями Єврокомісії та країн-членів, адже майбутні зміни можуть суттєво вплинути на життя українців, які знайшли прихисток в Європі.**
