Згода Угорщини на транзит українського зерна може стати надзвичайно важливим кроком для підтримки експорту аграрної продукції України. Це особливо актуально в умовах, коли морські маршрути експорту зерна перебувають під постійною загрозою через російські атаки. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до країн Західної Європи.
Деталі домовленостей
Президент України Володимир Зеленський порушив це питання на саміті Європейського Союзу, що відбувся у Брюсселі. На тлі ускладнень морського експорту, спричинених агресивними діями Росії, український лідер звернувся до сусідніх країн з проханням розглянути можливість відновлення транзиту аграрної продукції. Як повідомляє угорське видання Telex, посилаючись на заяву Петера Мадяра телеканалу RTL, президент Зеленський під час пленарного засідання саміту ЄС у п’ятницю порушив питання транзиту українського зерна.
Зважаючи на те, що транспортування зерна Чорним морем наразі стало вкрай ускладненим, український президент попросив Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину знову дозволити перевезення української аграрної продукції своєю територією до країн Західної Європи. Варто зазначити, що подібний механізм вже успішно функціонував на початку повномасштабної війни, коли Україна активно шукала альтернативні маршрути експорту, перебуваючи під російською блокадою морських шляхів.
Петер Мадяр підтвердив, що під час розмови з Володимиром Зеленським обговорювалася, зокрема, можливість перевезення кукурудзи залізницею в опломбованих вагонах.
Я сказав, що якщо це буде лише транзит через країну, то, очевидно, цьому немає жодних перешкод.
— заявив угорський прем’єр телеканалу RTL.
Таким чином, угорський прем’єр висловив свою згоду на українське прохання щодо транзиту зерна, за умови, що вантажі лише прямуватимуть через територію Угорщини до інших країн, а не залишатимуться на угорському ринку.
Ризики для експорту та глобальні наслідки
Російські атаки на українську портову інфраструктуру створюють серйозну загрозу для морського експорту зерна. Це може призвести до того, що Україна знову зіткнеться з масштабними труднощами у вивезенні своєї аграрної продукції, подібно до ситуації, що склалася на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Ця проблема має глобальні наслідки, оскільки перебої з постачанням українського зерна здатні суттєво вплинути на міжнародні продовольчі ринки та глобальні ланцюги постачання. Україна залишається одним із провідних світових експортерів зерна, забезпечуючи близько 3% світового ринку. Дані свідчать, що навіть попри війну, у першій половині 2026 року українські порти обробили понад 42 мільйони тонн вантажів.
Історичний контекст та майбутні переговори
На початку повномасштабної війни у 2022 році проблему морського експорту зерна вдалося частково вирішити завдяки посередництву Туреччини. Тоді було погоджено спеціальний коридор, який дозволяв транспортувати українське зерно морем, за умови, що Росія зобов’язалася не перешкоджати цим перевезенням. Цей механізм діяв з певними перебоями протягом наступних років, однак ситуація знову загострилася після нових російських атак.
Окремо угорський прем’єр розповів, що його особиста зустріч із президентом Зеленським у Брюсселі тривала приблизно 15 хвилин. Сторони домовилися продовжити переговори на рівні міністрів, щоб визначити конкретні спільні проєкти. Серед потенційних напрямів співпраці Петер Мадяр назвав відбудову шкіл і лікарень, а також економічні інвестиції на Закарпатті. За його словами, наступна зустріч лідерів може відбутися за кілька місяців, за умови успішного просування переговорів, зокрема щодо виконання домовленостей стосовно прав національних меншин.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр провели зустріч під час саміту ЄС у Брюсселі у п’ятницю, 16 жовтня. Очільник угорського уряду запевнив у повній підтримці України на тлі триваючої п’ять років неспровокованої та несправедливої російської агресії.
Раніше Угорщина виступала проти планів зберігати українську нафту на своїй території, а прем’єр-міністр Петер Мадяр заявляв, що вважає подібний проєкт потенційною загрозою для країни.
