Компанії-імпортери фітингів для систем водопостачання та опалення звернулися до суду з оскарженням дій Міністерства економіки України. Причиною стало суттєве розширення сфери застосування антидемпінгового мита, яке відбулося у травні 2026 року в позапроцедурний спосіб.
Суть справи: розширення опису товару після розслідування
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) внесла значні зміни до рішення про застосування антидемпінгових заходів, яке було прийняте ще 7 липня 2025 року. Ці зміни фактично змінили висновки та результати проведеного раніше антидемпінгового розслідування.
Ключовою обставиною є те, що Мінекономіки та Комісія змінили опис товару, який був предметом дослідження, вже після завершення розслідування. Це призвело до поширення мита на продукцію, яка взагалі не входила до сфери дії початкового рішення.
Передісторія: від розслідування до запровадження мит
В жовтні 2024 року МКМТ розпочала антидемпінгове розслідування. Це сталося за заявою двох українських компаній, які стверджували, що здатні виробляти дану продукцію на території України.
У липні 2025 року МКМТ запровадила антидемпінгові обмеження. Вони стосувалися імпорту в Україну поліпропіленових фітингів для систем водопостачання та опалення, що походять з Китаю та Туреччини.
Для китайської продукції було встановлено мито у розмірі 166,65%. Для турецької продукції — 34,72%.
Зміна формулювань: від “мідних сплавів” до “металу”
Початкове рішення передбачало застосування мита виключно до поліпропіленових фітингів зі вставками з мідних сплавів.
Однак, 22 травня 2026 року, МКМТ змінила формулювання опису товару. Замість “вставки з мідних сплавів” у рішенні з’явилося ширше поняття — “вставки з металу”.
Ця зміна призвела до того, що антидемпінгове мито було поширено на імпорт інших видів фітингів зі вставками з усіх інших металів. Ці товари навіть не були предметом тривалого початкового розслідування.
Наслідки для ринку та споживачів
Таке рішення стало повною несподіванкою для компаній-імпортерів та продавців відповідної продукції, а також для українських споживачів.
Це поставило під загрозу:
- Укладені раніше контракти.
- Можливість подальших поставок продукції в Україну.
- Реальну небезпеку обмеження асортименту товарів на українському ринку.
- Суттєве зростання цін для кінцевих споживачів.
- Можливість зловживання домінуючим положенням на ринку з боку компаній-заявників.
Фактично, уповноважені органи змінили правила гри вже після завершення процедури та поширили встановлене раніше мито на додаткову категорію товарів. При цьому, необхідне в таких випадках нове антидемпінгове розслідування не проводилося.
Судовий позов та його значення
Саме через зазначені порушення компанії-імпортери подали позови до Київського окружного адміністративного суду. Вони вимагають скасувати рішення МКМТ, а також зупинити його дію на час розгляду справ.
Важливо наголосити, що судовий спір стосується не самого права застосовувати антидемпінгові заходи, а законності методу, яким було розширено їхню дію. Питання полягає в тому, чи має право МКМТ змінювати опис товару в уже ухваленому рішенні та поширювати мито на нову категорію продукції без проведення окремого розслідування.
Виникла проблема має дуже серйозні наслідки. В контексті великої кількості антидемпінгових розслідувань, які проводяться та будуть проводитися в Україні, постає питання: чи може бізнес взагалі розраховувати на сталість правил, якщо їх можна змінити вже після того, як товар замовлений, оплачений і вже перебуває на шляху до України? Це, по суті, застосування правил “заднім числом”.
Попри те, що судовий процес триває, вже очевидно, що його рішення матиме значний вплив. Воно торкнеться не лише долі імпортерів фітингів, а й подальшої практики застосування антидемпінгового законодавства в Україні. Більше того, рішення суду стане прецедентним. Суд має чітко визначити межу: де закінчується допустиме “уточнення” вже ухваленого рішення і де починається зміна правил, яка вимагає проведення нової процедури.
