Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомляють про нову кризу в Кремлі. Причиною стало посилення ударної кампанії України, яка досягла значних успіхів у враженні ключових об’єктів російської армії. На цьому тлі російські пропагандисти несподівано почали критикувати дії Кремля, що свідчить про втрату контролю над інформаційним простором.
Путін намагається приховати реальний стан справ
Володимир Путін намагається замаскувати цю кризу, вдаючись до перебільшених заяв про успіхи на фронті. Аналітики ISW зазначають, що ці заяви мають на меті створити хибне враження, ніби позиція Росії на полі бою не погіршилася порівняно з серпнем 2025 року, коли відбувся саміт США-Росія на Алясці. Проте, реальна ситуація на полі бою свідчить про значні зміни.
Українські контратаки та їхній вплив
З кінця минулого року Збройні Сили України здійснили низку успішних контратак. Зокрема, було звільнено значну частину Куп’янська, понад 400 кв км на півдні України взимку та навесні, а також кілька населених пунктів на заході Запорізької області з кінця квітня 2026 року.
Окрім наземних операцій, ЗСУ провели успішні ударні кампанії середньої та далекої дальності проти важливих російських військових об’єктів та нафтової інфраструктури. Ці удари мають каскадний вплив на російську логістику та операції на полі бою. Також вони спричиняють дефіцит бензину та економічні проблеми по всій території Росії та на окупованих територіях України.
Темпи просування російських військ значно сповільнилися. У червні 2026 року російські війська просувалися в середньому на 3,79 кв км на день, тоді як у серпні 2025 року цей показник становив 16,65 кв км на день.
Дефіцит палива та реакція Кремля
В ISW зазначають, що Путін конструює наратив про успіх на полі бою, щоб приховати внутрішню напругу, спричинену українською кампанією далекобійних ударів. Путін визнав зростаючий дефіцит бензину, але водночас намагається мінімізувати вплив атак України по тилах.
Для забезпечення стабільного постачання палива було запропоновано низку заходів, зокрема:
- Використання резервів бензину.
- Збереження заборони на експорт бензину та авіаційного палива.
- Потенційне поширення заборони на експорт дизельного палива.
- Прискорення ремонту нафтопереробних заводів.
- Відтермінування планового технічного обслуговування.
- Імпорт бензину.
Крім того, Путін визнав недостатню кількість російських засобів ППО та закликав оборонно-промислову базу розширити виробництво, а також покращити координацію протиповітряної оборони.
Путін, однак, применшив вплив українських далекобійних ударів на Росію, стверджуючи, що РФ швидко відновлює збитки, що енергетичні проблеми не є критичними, і що атаки не вплинули на ситуацію на передовій. Водночас визнання диктатором паливної кризи свідчить про те, що він, ймовірно, оцінює, що більше не може публічно ігнорувати її.
— аналітики ISW
Спроби вплинути на внутрішню політику
Заяви Путіна з’явилися на тлі спроб пов’язати підтримку партії «Єдина Росія» на виборах до Державної Думи з особистою воєнною політикою президента. Путін намагається представити внутрішні труднощі Росії як тимчасову жертву, необхідну для неминучої перемоги.
Контроль над інформаційним простором та роль мілблогерів
Кремль активно підтримує лояльних російських мілблогерів, які мають допомогти будувати контрольовану реальність. Путін назвав військових кореспондентів «об’єктивними та всебічними» у висвітленні ситуації на передовій.
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов провів зустріч з деякими «воєнкорами», обговорюючи питання ППО, БпЛА та наземних апаратів. Проте, паралельно з цим, інші мілблогери дедалі частіше критикують владу за перекручування ситуації на полі бою та нездатність захиститися від українських ударів.
Кремль, ймовірно, намагається використовувати кооптованих мілблогерів для просування сфабрикованої історії про стрімкі наступи Росії.
ISW припускає, що Кремль навмисно допускає певну критику щодо недостатньої реакції на українські удари та спричиненої цим бензинової кризи. Це може бути спробою запобігти критиці тих аспектів, які Путін вважає ключовими у своїй вигаданій інформаційній реальності.
Путін терпить критику щодо ударів та проблем з пальним, намагаючись просунути ідею про необхідність витримати ці труднощі заради неминучої перемоги.
Реакція еліти та наслідки
Видання CBC зазначає, що удари по Москві починають впливати на оточення Путіна. У майбутньому це може спричинити «доволі сильну зміну настроїв серед бізнес-еліти, політичної еліти», яка певною мірою впливає на рішення Путіна.
Кремль перебуває у люті після ударів по Москві, зокрема після атаки 18 червня на НПЗ. Заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв заявив, що щодо України «більше немає і бути не може» жодних правил, а інтенсивність ударів зростатиме.
