Україна посилює тиск на Росію за допомогою далекобійних дронів
Україна значно наростила інтенсивність ударів по російській енергетичній інфраструктурі, перетворивши кампанію далекобійних атак на один із ключових інструментів тиску на країну-агресора. За даними видання Financial Times, саме безпрецедентна частота атак українських безпілотників призвела до найсерйознішої паливної кризи в Російській Федерації за останні десятиліття.
Масштаби атак та їх наслідки
Від початку 2026 року об’єкти нафтопереробної галузі Росії зазнали ударів щонайменше 194 рази. Це в одинадцять разів більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Лише у травні українські сили завдали рекордних 16 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах.
Попри заяви Міністерства оборони РФ про масове перехоплення українських безпілотників, зростання кількості атак призвело до дедалі більшої кількості влучань по стратегічних енергетичних об’єктах. Наслідком цієї кампанії стали масштабні перебої з пальним. Понад половина російських регіонів була змушена запровадити обмеження на продаж пального, а на автозаправних станціях утворилися довгі черги.
У червні українські безпілотники неодноразово атакували єдиний московський нафтопереробний завод, що спричинило великі пожежі та дефіцит пального навіть у російській столиці.
Фактори успіху українських ударів
Аналітики пов’язують різке зростання ефективності українських ударів з кількома ключовими чинниками:
- Масштабування виробництва далекобійних безпілотників.
- Удосконалення систем управління.
- Використання сучасних технологій планування операцій.
Свою роль відіграла, зокрема, американська розвідувальна допомога у прокладанні найкращих маршрутів для дронів для обходу російських систем протиповітряної оборони, як розповіли Financial Times українські високопосадовці.
Розширення цілей кампанії
Експерти зазначають, що кампанія вже вийшла далеко за межі атак виключно на нафтову інфраструктуру. Тепер її метою є одночасне послаблення енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії. Це створює додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони та змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критично важливих об’єктів.
Реакція Росії
Попри зростання економічного та військового тиску, Financial Times зазначає, що російське керівництво поки не демонструє готовності змінити свою переговорну позицію. За даними співрозмовників видання, Москва й надалі наполягає на максималістських вимогах і не сигналізує про намір піти на компроміс, незважаючи на дедалі відчутніші наслідки української кампанії далекобійних ударів.
Операція впливу
Нагадаємо, 25 червня президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з головою СБУ генерал-майором Євгенієм Хмарою затвердив 40-денну операцію впливу на державу-агресорку, метою якої є спонукання Росії до закінчення війни.
