Вплив українських атак на російську нафтову інфраструктуру
Українські операції проти російської нафтової інфраструктури призвели до значного спаду у переробці нафти в Росії, досягнувши найнижчого показника за останні 24 роки. Ці атаки також створили нові загрози для експорту російської нафти та нафтопродуктів, що має значні наслідки для світових енергетичних ринків.
Посилення атак та зміна цілей
У липні Україна значно активізувала свої удари по ключових об’єктах російської нафтової галузі. Ціллю стали не лише нафтопереробні заводи (НПЗ), але й танкери, морські термінали та трубопроводи. Ця стратегія ускладнює для Росії прогнозування ризиків та створює невизначеність щодо постачання нафти.
За даними аналізу Bloomberg, у липні було зафіксовано щонайменше 30 ударів по великих російських НПЗ, танкерах, морській інфраструктурі та основних трубопровідних об’єктах. Це другий за величиною місячний показник з початку повномасштабної війни. Варто зазначити, що до цієї статистики не включено ще вісім атак на танкери, пов’язані з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму в Чорному морі, оскільки відповідальність за них офіційно не була взята.
Наслідки для переробки нафти
У першій половині липня основною мішенню були російські нафтопереробні заводи. Серед них — підприємство в Омську, яке є найбільшим НПЗ Росії, розташованим на значній відстані від українського кордону (понад 2500 км). Зупинка або скорочення роботи цих заводів змусило російські компанії збільшити продаж сирої нафти за кордон, що призвело до падіння обсягів її перероблення всередині країни до найнижчого рівня з травня 2002 року.
У другій половині липня акценти змістилися на танкери та логістичні маршрути. Це дозволило деяким НПЗ отримати час для ремонту та відновлення роботи, але водночас створило нові ризики для експорту як сирої нафти, так і готової продукції.
За оцінками EA Analytics, у липні Росія переробляла в середньому близько 3,6 мільйона барелів нафти на добу. Хоча це трохи вище за попередній прогноз у 3,5 мільйона барелів, це становить приблизно на третину менше від звичайного сезонного рівня.
Наприкінці липня Україна відновила атаки на НПЗ. Протягом останніх трьох днів місяця під удари потрапили ще три великі підприємства, а згодом — ще чотири.
Вплив на морські порти та експорт
Удари в Чорному та Азовському морях суттєво вплинули на роботу південних російських портів. Зокрема, протягом тижня до 26 липня в Новоросійську було завантажено лише чотири нафтові танкери, тоді як у два попередні тижні їх було сім і вісім відповідно. Через Новоросійськ проходить близько 20% російського морського експорту сирої нафти, тому збої в роботі порту мають значний вплив на загальні обсяги постачання.
Крім того, стало відомо про кілька атак на великі танкери. Один з них мав бути використаний для завантаження нафти з термінала Каспійського трубопровідного консорціуму — ключового маршруту експорту казахстанської нафти.
Українські військові повідомили про щонайменше 125 атак на судна, пов’язані з Росією, включно з ударами по 90 танкерах у Чорному та Азовському морях. Bloomberg не зміг незалежно перевірити ці дані. До них також входять невеликі судна, що перевозили паливо до окупованого Криму.
Після посилення атак російське Міністерство оборони попередило судна про небезпеку навігації в Чорному морі.
Альтернативні шляхи та обмеження
Росія має можливість частково переорієнтувати експорт з Новоросійська на балтійські порти. Однак, існують побоювання, що потужностей балтійської інфраструктури може виявитися недостатньо для компенсації втрачених обсягів. Старший віцепрезидент Rystad Energy Хорхе Леон зазначив, що резерви трубопроводів, сховищ і танкерного флоту навряд чи дозволять повністю компенсувати всі обсяги, які можуть випасти через перебої в Чорному морі. Крім того, балтійська інфраструктура також залишається вразливою до атак, що вже було продемонстровано ударами на початку року.
Старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко вважає, що подальший розвиток подій залежатиме від кількості безпілотників, які має Україна, та від вибору цілей для ударів.
Майбутнє російського нафтоперероблення та експорту нафти залежить від кількості безпілотників у розпорядженні України й від її рішення спрямовувати їх на конкретні цілі.
— Сергій Вакуленко
За словами експерта, посилення російської протиповітряної оборони може зменшити кількість дронів, які досягають цілей, однак не здатне повністю захистити нафтову інфраструктуру.
Реакція Росії та світові наслідки
На тлі цих перебоїв, Москва продовжила заборону на експорт більшої частини дизельного пального та бензину, намагаючись уникнути дефіциту на внутрішньому ринку.
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий раніше заявляв, що Україна працює над зниженням військово-економічного потенціалу Росії, використовуючи для цього асиметричні підходи та власні технології.
