**Ніч, що змінила гру: Румунія під прицілом російських безпілотників**
Нічне небо над Румунією, затишним членом НАТО, раптово сколихнув тривожний звук. 29 травня цього року російський безпілотник “Шахед” прорвався крізь повітряний простір і влучив у багатоповерховий житловий будинок у місті Галац. Ця атака, що сталася лише за сім кілометрів від кордону з Україною, не просто зруйнувала будівлю та спричинила переляк серед мирних мешканців – вона стала сигналом про нову, ще більш небезпечну фазу російської агресії.
**ISW б’є на сполох: Путін грає з вогнем, а Європа – його ігрова площадка?**
Інститут вивчення війни (ISW) вже не вперше фіксує порушення повітряного простору країн НАТО російськими безпілотниками. За даними аналітиків, від початку повномасштабного вторгнення в Україну, румунський повітряний простір зазнав щонайменше 28 вторгнень, а уламки дронів потрапляли на територію країни 47 разів. Проте, удар по житловому будинку в Галаці – це перший випадок, коли постраждали цивільні особи на території держави-члена Альянсу.
“Все частіші вторгнення російських БпЛА до повітряного простору НАТО свідчать, що диктатор Росії Володимир Путін обрав безрозсудну політику, яка приймає ризик потрапляння їхніх безпілотників до держав Альянсу — як прийнятний наслідок своїх ударів в Україні,” – наголошують в ISW. Експерти констатують, що Путін, схоже, тепер визнає ризик жертв серед цивільного населення в країнах НАТО прийнятним наслідком ударної кампанії РФ. Це означає, що Кремль свідомо йде на ескалацію, випробовуючи межі терпіння та обороноздатності Північноатлантичного альянсу.
**Загроза для всієї Європи: що ховається за риторикою Кремля?**
Реакція Кремля на цей інцидент викликала не менше, аніж сам удар, тривогу. Високопосадовці Росії вдалися до двох окремих, але взаємодоповнюючих тактик: відвернення відповідальності та перекладання вини на Україну.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв, відомий своїми зухвалими заявами, не змусив себе чекати. Він заявив, що європейські держави є “безпосередніми учасниками” війни проти Росії і що “їм краще звикнути” до подібних інцидентів, натякаючи на їхню неминучість. Аналітики ISW розцінюють ці слова як пряму погрозу Румунії та іншим європейським країнам, якщо вони продовжать підтримувати Україну.
Водночас, сам “фюрер” Путін, як його називають в аналітичних звітах, вдається до іншої тактики. Він поставив під сумнів російське походження дрона, заявивши, що “ніхто не може точно сказати про його походження”. Більше того, він нахабно натякнув, що БпЛА міг бути українським, запропонувавши оглянути уламки для встановлення істини. Це класична російська дезінформаційна стратегія – сіяти сумніви, уникати відповідальності та звинувачувати жертву.
“Медведєв часто робить більш радикальні та дивні заяви, ніж інші кремлівські чиновники, але його заяви все ще відображають загрози, яких прагне Кремль — і сам Путін у минулому виконував на Заході,” – підкреслюється у звіті. Депутати Державної думи Росії, які часто слугують рупорами кремлівської пропаганди, також ухилилися від відповідальності, звинувативши Захід в ескалації.
**НАТО мусить діяти: чи готова оборонятися?**
Аналітики ISW висловлюють глибоке занепокоєння щодо реакції НАТО. Вони зазначають, що Кремль уважно спостерігав за реакцією Альянсу на попередні вторгнення російських дронів, особливо восени 2025 року. Ймовірно, удар 29 травня в Румунії використовується як полігон для випробування реакції НАТО як на саме вторгнення, так і на кремлівську риторику, незалежно від того, чи була атака навмисною, чи випадковою.
“Такі вторгнення та удари триватимуть доти, доки війська РФ продовжуватимуть використовувати дрони поблизу кордонів НАТО. Альянсу, можливо, доведеться скоригувати свою політику та системи протиповітряної оборони, щоб захистити свій народ від російської безрозсудності,” – підсумували в Інституті.
**Наслідки для Румунії та світу**
Інцидент у Галаці мав безпосередні наслідки. Внаслідок удару постраждали двоє людей, 70 мешканців були евакуйовані. Міністерство оборони Румунії підтвердило російське походження БпЛА. МЗС країни засудило атаку, назвавши її “безвідповідальною ескалацією” та “серйозним порушенням міжнародного права”. Президент Румунії Нікушор Дан наголосив, що “Росія несе відповідальність за удар”.
У відповідь на агресію, Бухарест терміново звернувся до НАТО та ЄС, закрив російське консульство в Констанці та оголосив російського консула персоною нон грата. Ця відповідь, хоч і рішуча, лише підкреслює зростаючу напруженість на східних кордонах Альянсу.
**Чи є це лише початком?**
Поки світ обговорює інцидент у Румунії, російські дрони продовжують нести загрозу. Минулої ночі, окрім румунського міста, постраждали й українські міста: у Дніпровському районі Херсона двоє людей отримали поранення, а в Таганрозі зафіксована серія вибухів та пожежа в районі порту.
Ці події – не просто окремі епізоди. Це частина ширшої стратегії Кремля, спрямованої на дестабілізацію, залякування та випробування реакції міжнародної спільноти. Європа стоїть перед викликом: або зміцнити свою оборону та продемонструвати рішучість, або дозволити російській агресії безперешкодно розширюватися. Вибір за нами.
