Нещодавні домовленості між адміністрацією президента США Дональда Трампа та Росією викликали значний резонанс та занепокоєння як в Україні, так і серед європейських партнерів. Ці угоди, які включають послаблення санкційних обмежень для Росії та потенційне відкриття американського ринку для російського дизельного пального, були розцінені як «угода з дияволом» американськими політиками.
Деталі домовленостей та реакція
Президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про можливість для Росії продавати дизельне пальне на американському ринку, послабивши санкційні обмеження до квітня 2027 року. Цікаво, що глава Білого дому публічно подякував російському диктатору Володимиру Путіну за постачання пального, хоча Москва до того часу не зробила жодних кроків для деескалації війни проти України.
Київ сприйняв це рішення як прямий подарунок Кремлю. Президент України Володимир Зеленський назвав його
«слабким рішенням сильних партнерів»
.
— Володимир Зеленський
На тлі критики з боку українського президента, Трамп перейшов до нових політичних висловлювань, наголосивши на необхідності обрання нового президента України, який міг би домовитися з Росією. Паралельно, згідно з повідомленнями журналістів, американська адміністрація погрожувала припинити обмін розвідувальною інформацією з Україною, якщо та продовжить атакувати російські нафтопереробні заводи.
Приховані мотиви та підготовка угоди
Заява президента США про гостру потребу в російському дизельному пальному викликає серйозні запитання, враховуючи, що самі Сполучені Штати щомісяця експортують майже шість мільйонів тонн дизелю. Розслідувачі виявили, що домовленість, імовірно, готувалася задовго до її публічного оголошення. Російський танкер із дизельним пальним вийшов із порту Санкт-Петербурга ще 22 вересня, а на момент оголошення угоди вже наближався до східного узбережжя США.
Американська сторона спочатку розраховувала на відновлення переговорів між Києвом і Москвою в жовтні, сподіваючись, що дипломатичний процес зупинить бойові дії та покращить позиції республіканців напередодні виборів до Конгресу. Однак Трамп обрав, на його думку, швидший спосіб вплинути на ситуацію — знизити ціни на американських АЗС за рахунок російських поставок. Це викликало обурення навіть серед республіканців, поставивши інтереси України на другий план.
Європейська реакція та позиція
У Брюсселі чітко дали зрозуміти, що не підтримуватимуть відновлення енергетичної залежності від Росії. Президентка Європейської комісії заявила про намір ЄС заборонити будь-який імпорт російського газу до кінця 2027 року, що ставить під сумнів перспективи отримання Москвою прибутків від відновлення роботи «Північних потоків».
Європейський Союз понад 12 годин не коментував рішення американського президента, що було розцінено експертами як дипломатичний шок, адже Трамп і Путін домовлялися за спинами європейців. Першими публічно відреагували у Великій Британії. Речник британського уряду запевнив, що Лондон продовжить тиснути на Росію та надавати Україні фінансову й військову допомогу. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі оголосив про нові санкції проти російської воєнної машини, які охопили майже 40 об’єктів, а також 12 суден російського тіньового флоту.
Великий пакет санкцій погодили й у Брюсселі. Попри заклики російського МЗС залишити Київ, до української столиці прибув військовий комітет НАТО для обговорення ситуації на фронті. Німецький канцлер Фрідріх Мерц оголосив про пакет енергетичної підтримки України на 250 мільйонів євро та виділення понад мільярда євро на озброєння.
Політичний тиск на Україну
На тлі економічних домовленостей із Кремлем, Трамп повернувся до вимог щодо проведення виборів в Україні. Його заяви про необхідність обрання нового українського президента, який зможе домовитися з Росією, вписуються в загальну лінію тиску на Київ. Вашингтон прагне продемонструвати швидкий результат у питанні завершення війни та знизити ціни на пальне напередодні виборів до Конгресу.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що українській стороні відомі деталі обговорень, але не став розкривати їх повністю. Натомість він виступив із різкою заявою, закликавши Вашингтон припинити економічну співпрацю з державою-агресором.
«Не можна, розумієте, з одного боку домовлятися з рускімі про якісь там економічні проєкти на майбутнє, а з іншого боку казати, що ми в якійсь політичній ситуації, дипломатичному куті тощо. Ми не в дипломатичному куті. Закрийте їм всю економіку. Зашийте Росії рота, не годуйте їх своїми продажами, просто»
— Володимир Зеленський
Економічні наслідки та потенційні вигоди для Росії
Послаблення санкцій та відкриття американського ринку може принести Росії до п’яти мільярдів доларів додаткових доходів. Росія скасувала заборону на експорт дизельного пального, яку раніше запровадила через пошкодження нафтопереробних заводів. Початкові 300 тисяч тонн дизелю, які Росія має негайно поставити до США, є мізерними порівняно з обсягами, які експортують самі Сполучені Штати.
Економічна невиправданість такої угоди підкреслюється тим, що Росія фактично намагається видати поступку за відновлення експорту, який існував до українських ударів по її енергетичній інфраструктурі.
«Фактично Кремль продає як поступку часткове повернення обсягів, які й так вивозив до ударів»
— Владислав Власюк, Уповноважений президента України із санкційної політики
Обмеження для України та позиція США
На думку авторів сюжету, причина наполегливості американського президента полягає не лише в енергетичних розрахунках, а й у його внутрішньополітичному становищі. Вибори до Конгресу США, заплановані на 3 листопада, можуть позбавити республіканців більшості, що створює для Трампа ризик серйозних політичних проблем. Зростання цін на пальне стало одним із чинників, що загрожують позиціям американського президента.
Проте, можливості Вашингтона змусити Київ змінити військову тактику не безмежні. Одним із найсерйозніших важелів залишається обмін розвідувальними даними. Однак, американські сенатори внесли поправку, відповідно до якої припинення передачі розвідданих можливе лише після консультацій із Конгресом. Крім того, Україна отримує розвідувальну інформацію від інших союзників.
Невизначеність та майбутні перспективи
Домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним створює суперечливу ситуацію. Американський президент прагне продемонструвати швидке розв’язання внутрішньої енергетичної проблеми, але натомість послаблює санкційний тиск на Росію, не отримавши від Кремля видимих поступок у питанні припинення війни.
Для України головний ризик полягає в тому, що економічні інтереси Вашингтона можуть переважити його зобов’язання підтримувати Київ. Погрози припинити обмін розвідувальними даними, тиск щодо ударів по російських НПЗ і вимоги політичних поступок посилюють невизначеність навколо подальшої американської допомоги. Однак, європейські санкції, військова підтримка союзників та доступ України до альтернативних розвідувальних джерел обмежують можливості Вашингтона одноосібно визначати подальший перебіг війни.
Навіть якщо великі держави погоджують плани без урахування українських інтересів, це ще не означає, що такі домовленості вдасться реалізувати. Україна вже неодноразово доводила, що здатна руйнувати сценарії, в яких для неї не залишили місця.
