Українці почали активніше скуповувати крупи, консерви, борошно та олію про запас. Ця тенденція особливо помітна в онлайн-торгівлі, де за останній місяць кількість замовлень деяких продуктів зросла в рази. Покупці дедалі частіше обирають великі упаковки або одразу кілька одиниць товару. Фахівці проаналізували, що саме зараз купують найбільше онлайн та чи дійсно є потреба робити значні запаси.
Зростання попиту на крупи та консерви
Найбільше зростання кількості замовлень за останній місяць зафіксовано у категорії круп. За даними маркетплейсу Prom, кількість їхніх замовлень була у 2,2 раза більшою, ніж за аналогічний період минулого року. Найчастіше українці обирають гречку, рис, вівсяну та пшеничну крупи. Середній чек за одне замовлення у цій категорії зріс на 35% і сягнув 529 грн.
Також помітно зріс попит на консервовані продукти. Кількість замовлень на Prom збільшилася в 1,7 раза, а середній чек — приблизно на третину, склавши 870 грн. Серед популярних товарів — тушковане м’ясо, тунець, кілька в томатному соусі та томатна паста. Привабливість консервів пояснюється їхнім тривалим терміном зберігання, невибагливістю до умов зберігання (більшість не потребує холодильника) та можливістю вживати їх без додаткового приготування. Це робить їх зручним продуктом для домашніх запасів, особливо в умовах можливих перебоїв з електроенергією.
Борошно, олія та продукти швидкого приготування
Борошно протягом останнього місяця замовляли майже у 1,5 раза частіше, ніж за той самий період минулого року. Найчастіше вибір покупців падає на пшеничне борошно вищого та першого ґатунків. Середній чек за борошно становить 574 грн.
Кількість замовлень рослинної олії зросла на 41%. Середній чек у цій категорії сягнув 736 грн. Окрім традиційної соняшникової, українці також купують ріпакову олію, причому деякі покупці замовляють її ящиками.
Замовлення на сублімовану їжу та продукти швидкого приготування збільшилися на 27%. Особливо популярною є вермішель швидкого приготування.
Причини зростання попиту та прогноз щодо дефіциту
Зростання попиту на ці категорії продуктів відбувається на тлі російських ударів по складській та логістичній інфраструктурі. Руйнування великих об’єктів змушує торговельні мережі перебудовувати систему постачання продуктів.
За словами першого заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, внаслідок російських атак втрачено близько 90% сучасних складських потужностей для зберігання продовольства. Це призводить до необхідності доставляти продукцію іншими, часто довшими маршрутами, невеликими партіями або безпосередньо від виробників.
Попри ці виклики, фахівці зазначають, що наразі немає підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит базових продуктів. Україна має достатньо продовольства для забезпечення внутрішнього споживання. Основною проблемою залишаються зберігання та доставка продуктів до магазинів.
Однак, у конкретних магазинах можуть виникати тимчасові перебої з окремими товарами або скорочуватися асортимент. Різке збільшення покупок на тлі логістичних проблем може призвести до швидшого спорожніння полиць, що може сприйматися як дефіцит, хоча сам продукт у країні є.
Прогнози щодо цін
Перебудова логістичної системи неминуче створює додаткові витрати. Торговельним мережам доводиться шукати нові склади, змінювати маршрути, розподіляти запаси між кількома майданчиками або організовувати доставку безпосередньо від виробників.
Ціни на продукти можуть зрости, проте масштаби цього зростання відрізняються за прогнозами.
За оцінкою міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, перебудова логістики може призвести до зростання вартості продовольчих товарів в середньому на 2,5% по Україні. Він підкреслив, що це загальна оцінка, і ціни на окремі продукти можуть змінюватися по-різному.
Представники ринку допускають більш помітне подорожчання. За прогнозом директорки UTG Євгенії Локтіонової, через удари по складах витрати на логістику сухих продуктів можуть зрости на 15–25%, а охолоджених — на 35–50%. Це може призвести до зростання роздрібних цін на сухі продукти приблизно на 3–5%, а на охолоджені — на 7–12%. Особливо вразливими будуть продукти, що потребують холодильних складів та безперервного дотримання температурного режиму.
Є й стриманіші галузеві оцінки. Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначив, що близько 75% виробників не мають ресурсів для повноцінного переходу на прямі поставки в магазини. За його оцінкою, такий перехід може збільшити кінцеву вартість продукції приблизно на 1–5%.
Чи варто робити великі запаси?
Мати вдома певний запас продуктів в умовах війни є доцільним. Це може стати в нагоді не лише через проблеми з постачанням, а й у разі тривалого відключення електроенергії або ситуації, коли кілька днів немає можливості дістатися магазину.
Однак, нинішня ситуація не дає підстав для скуповування їжі на багато місяців вперед. Тарас Висоцький заявляв, що через удари по складах немає потреби збільшувати звичні домашні запаси й формувати резерв більш ніж на місяць.
Найпрактичніше мати вдома продукти, які родина регулярно вживає та які мають тривалий термін зберігання: крупи, макарони, консерви, олію та інші звичні товари. Частину такого запасу краще формувати з їжі, яка не потребує холодильника та складного приготування.
