Українське суспільство вже котрий рік живе в очікуванні гучних викриттів та реальних покарань для тих, хто збагачується за рахунок держави та громадян. Проте, аналізуючи судову практику перших чотирьох місяців 2026 року, складається тривожна картина: замість заслужених термінів ув’язнення, корупціонери переважно відбуваються лише грошовими штрафами. Чи справді українська феміда стала м’якшою, чи є інші причини такої тенденції? Давайте розбиратися.
Статистика, яка не тішить: 814 рішень, жодного тюремного терміну
Згідно з даними, опублікованими Opendatabot, за січень-квітень 2026 року українські суди розглянули понад 800 справ, пов’язаних із корупцією. Конкретно – 814 судових рішень. І хоча здавалося б, це свідчить про активність правоохоронних органів та судової системи, реальні наслідки для обвинувачених виявилися вкрай несерйозними. Абсолютна більшість цих справ завершилася призначенням штрафів, а реальних термінів ув’язнення чи навіть громадських робіт засуджені не отримали.
Що саме карається штрафами?
Цікаво, що переважна більшість (91%) розглянутих справ стосувалася порушень у сфері фінансового контролю. Це включає:
- Проблеми з декларуванням доходів та майна.
- Помилки у фінансовій звітності.
- Несвоєчасне подання необхідних документів.
Лише 6% від усіх розглянутих справ стосувалися безпосередньо хабарництва – одного з найтяжчих проявів корупції.
Чому так відбувається? Пояснення від НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) пояснює цю статистику певними процесуальними нюансами. Справи про кримінальні корупційні злочини, такі як отримання хабарів, є більш складними та тривалими в розгляді. Вони можуть тягнутися роками, проходячи численні інстанції. Натомість, адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил фінансового контролю, долають шлях до суду значно швидше. Саме тому вони й складають основну частину реєстру судових рішень.
Штрафи замість покарання: реальні суми
У всіх 814 рішеннях, ухвалених судами у 2026 році, фігурували лише штрафи. Мінімальний штраф, призначений судом, становив 850 гривень. Максимальний же сягав 34 тисяч гривень.
Серед показових прикладів цього року:
- Спроба “домовитися” з прикордонником за 300 євро.
- Пропозиція хабаря поліцейським у розмірі 100-200 доларів після скоєння ДТП у стані сп’яніння.
В обох цих випадках суди призначили однакове максимальне покарання – штраф у розмірі 34 тисяч гривень.
Порівняння з минулим роком: куди поділися жорсткі вироки?
Така м’якість сучасної судової практики контрастує з минулим роком. У 2025 році, в окремих найтяжчих корупційних справах, суди вже призначали реальні терміни ув’язнення, які сягали до 10 років. Це свідчить про те, що законодавчі зміни або практика їх застосування минулого року були більш жорсткими.
Географія корупційних справ та їх динаміка
Найбільшу кількість судових рішень у корупційних справах цього року зафіксовано у:
- Львівській області.
- Дніпропетровській області.
- Харківській області.
Загалом, кількість таких справ скоротилася на 27% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це може свідчити як про зменшення кількості виявлених правопорушень, так і про певні труднощі в доведенні справ до суду.
Сподівання на справедливість: гучні справи, які дали надію
Хоча загальна тенденція цього року викликає занепокоєння, варто згадати і про справи, які все ж дали суспільству надію на верховенство права.
Наприклад, у березні Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив народну депутатку від “Слуги народу” Людмилу Марченко та її помічницю Анастасію Колеснік до двох років позбавлення волі кожну. Їх визнали винними в отриманні хабаря за сприяння виїзду за кордон чоловіків призовного віку через систему “Шлях”. Окрім ув’язнення, суд заборонив Марченко обіймати посади в органах влади протягом трьох років, а Колеснік – працювати в організаціях, пов’язаних з оформленням дозволів на перетин кордону.
Інший резонансний вирок був винесений у квітні. Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову. Його засудили до 6 років ув’язнення за зловживання службовим становищем, що завдало державі збитків на понад 2 мільярди гривень. Судова тяганина у цій справі тривала майже 9 років. Сам Насіров своєї провини не визнав. З урахуванням терміну попереднього ув’язнення (за формулою “день за два”), експосадовцю залишилося провести за ґратами близько 5 років.
Що це означає для України?
Статистика перших місяців 2026 року викликає серйозні питання щодо ефективності боротьби з корупцією. Якщо навіть хабарники та посадовці, які підривають фінансову стабільність держави, відбуваються лише штрафами, то чи є реальний стимул для зміни їхньої поведінки?
Важливо, щоб правоохоронні органи та судова система працювали злагоджено, а покарання відповідало тяжкості скоєного злочину. Гучні справи, як-от справи Марченко та Насірова, дають проблиск надії, але загальна тенденція свідчить про необхідність посилення контролю та, можливо, перегляду законодавства чи практики його застосування.
Відсутність реальних термінів ув’язнення для корупціонерів може підривати довіру суспільства до державних інституцій та створювати враження безкарності, що є вкрай небезпечним для будь-якої держави, яка прагне до прозорості та справедливості.
