В Україні готуються до можливого посилення мобілізаційних заходів, що може суттєво вплинути на систему бронювання військовозобов’язаних. Згідно з неофіційними документами, які потрапили до рук народного депутата Ярослава Железняка, уряд розглядає зміни до правил бронювання, спрямовані на скорочення квот для підприємств та посилення контролю за наданням відстрочок.
Пропозиції щодо змін у бронюванні
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, до його відома стали документи, що стосуються змін до Постанови про деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Автентичність цих документів підтвердили джерела, а відповідна розсилка відбулася 9 жовтня.
Суть запропонованих новацій полягає у двох ключових аспектах: скорочення кількості заброньованих працівників та зміна механізмів ухвалення рішень щодо бронювання.
Скорочення квот для критично важливих галузей
Згідно з новими правилами, уряд планує зменшити ліміти бронювання для деяких галузей:
- Для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики, де зараз передбачено 100% бронювання, ліміт буде знижено до 85%.
- Для підприємств тепло-, водопостачання та вивезення побутових відходів, планка бронювання зменшиться з 75% до 60%.
Зміна бази для розрахунку бронювання
Ще однією суттєвою зміною стане перегляд бази для розрахунку 50% бронювання. Відтепер працівники, які вже мають відстрочку з інших причин (наприклад, студенти, доглядальники за особами з інвалідністю, багатодітні батьки), не враховуватимуться до загальної чисельності при розрахунку частки заброньованих.
Це означає, що якщо раніше у штаті зі 100 осіб, де 50 мали відстрочку, а 50 були заброньовані, нова формула зменшить базу для розрахунку. В результаті, на підприємстві утвориться обов’язковий резерв працівників без будь-якого бронювання чи відстрочки.
Створення Координаційного центру
Документ також передбачає створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів. До його складу увійдуть 17 представників з Служби безпеки України, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції.
Саме цей центр буде ухвалювати ключові рішення щодо долі підприємств. Без його рекомендації буде неможливо отримати статус критично важливого підприємства або погодити ліміт бронювання понад 50%. Центр також матиме повноваження рекомендувати позбавлення підприємства відповідного статусу.
Важливо зазначити, що у проєкті документів відсутні чіткі строки, критерії та процедура оскарження рішень.
Оновлення галузевих критеріїв
До 20 жовтня всі профільні міністерства та обласні державні адміністрації зобов’язані повністю переписати та оновити свої галузеві критерії «критичності».
Відсутність роз’яснень щодо вже наданих бронювань
Документ, який був розісланий урядовцям, не містить жодних роз’яснень щодо долі вже наданих бронювань. Також влада не планує проводити публічних консультацій щодо запланованих змін.
Статистика бронювання
Наразі в Україні близько 1,4 мільйона військовозобов’язаних мають бронювання від мобілізації. Міністр економіки Олександр Кравченко зазначав, що найбільша частка заброньованих працівників зосереджена у таких секторах:
- Переробна промисловість – близько 20%
- Транспорт і логістика – 12%
- Торгівля – 10%
- Енергетика – 9%
- Сільське господарство – 8%
Співвідношення залежить від кількості активних підприємств, їхнього розташування, близькості до зони бойових дій та гендерної структури колективів.
Вплив зарплатного критерію
Запровадження зарплатного критерію сприяло зростанню середньої виплати на критично важливих підприємствах з 14 200 до 26 тисяч гривень за два роки. Це принесло до бюджету додатково понад 157 мільярдів гривень, зокрема через збільшення відрахувань до Пенсійного фонду. Водночас, частка працівників, мобілізованих після втрати броні під час хвиль розбронювання, залишалася низькою.
