**Європейський Союз робить рішучий крок, спрямований на посилення тиску на Росію, вводячи нові санкції, які зачіпають навіть найближче оточення російського президента. Серед тих, хто потрапив під удар, опинився єпископ Російської православної церкви Георгій Шевкунов, якого у Росії називають “особистим священником” Володимира Путіна. Цей крок є частиною масштабної кампанії ЄС, спрямованої на підрив російської військової машини та мереж, що підтримують агресію проти України.**
Хто такий Георгій Шевкунов і чому він у списку санкцій?
Георгій Шевкунов, відомий також як митрополит Тихон, є однією з ключових фігур у Російській православній церкві. Його близькість до Володимира Путіна та вплив на російську еліту роблять його призначення у 2023 році митрополитом Кримським особливо значущим. Однак, згідно із заявою Європейського Союзу, саме його діяльність, спрямована на “поширення російської пропаганди та дезінформації”, стала причиною введення санкцій. ЄС стверджує, що Шевкунов активно виправдовує вторгнення Росії до України, тим самим підтримуючи агресивну політику Кремля.
Новий удар по російській військово-промисловій мережі
Рішення Європейського Союзу від 15 червня стало частиною нового, комплексного пакету санкцій, що охопив понад 80 осіб та організацій. Мета цих заходів – завдати удару по самому серцю російського військово-промислового комплексу, його тіньовому флоту та мережам, які підживлюють гібридні атаки Москви проти Європи.
Віцепрезидентка Європейської комісії Кая Каллас наголосила на важливості цих санкцій: “Ми схвалили чергову партію санкцій, щоб посилити тиск на Росію з метою припинення війни. Ці заходи завдають удару по самому серцю російського військово-промислового комплексу, його тіньовому флоту та мережам, які підживлюють гібридні атаки Москви проти Європи”.
За оцінками Каллас, західні санкції вже коштували Російській Федерації понад 1 трильйон доларів. Вона додала, що “цеглинка за цеглинкою ЄС руйнує основи воєнної економіки Росії”.
Кого ще торкнулися санкції?
“Чорний список” ЄС розширився, включивши до себе:
* **34 фізичні особи та 47 організацій**, які мають безпосередній вплив на фінансування та забезпечення війни в Україні.
* **Особи та компанії, залучені до виробництва та постачання безпілотників та іншого військового обладнання** для російської армії.
* **Структури, що допомагають Москві фінансувати бойові дії** через експорт нафти та тіньові схеми постачання.
* **Російських пропагандистів**, зокрема відому інфлюенсерку Александру Йост.
* **Суддів, прокурорів та правоохоронців РФ**, які, за даними ЄС, причетні до отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.
Що передбачають санкції?
Нові обмеження включають:
* **Заморожування активів** на території ЄС.
* **Заборону на поїздки** до країн Європейського Союзу.
* **Заборону на надання будь-яких фінансових ресурсів** особам, що включені до списку.
ЄС готує нові пакети обмежень
Це не кінець санкційної боротьби. Європейський Союз активно готує нові “мініпакети” та ширші санкційні заходи. Зокрема, розглядається можливість введення обмежень проти чотирьох китайських компаній, які допомагають російському “тіньовому флоту” та постачають компоненти для виробництва ударних безпілотників РФ. Також під прицілом можуть опинитися компанії з ОАЕ, Туреччини та Азербайджану, які сприяють російським морським перевезенням і продажу енергоносіїв.
На порядку денному також обговорення щодо фіксації чинного рівня обмеження ціни на російську нафту, що має на меті запобігти отриманню Москвою додаткових прибутків на тлі зростання світових цін.
Україна – стратегічний актив, а не тягар
Важливо зазначити, що Україна, отримавши потужну підтримку від західних партнерів, активно зміцнює свої позиції. Її унікальний бойовий досвід, технологічний та аграрний потенціал роблять її не просто об’єктом допомоги, а повноцінним партнером. Країна отримає збагачений уран для підтримки роботи атомних електростанцій, що свідчить про довгострокову перспективу співпраці та зміцнення енергетичної безпеки.
**Ці санкційні кроки ЄС є чітким сигналом для Росії, що агресія матиме далекосяжні наслідки. Вони спрямовані на ослаблення її економіки, військового потенціалу та здатності продовжувати війну, підтримуючи прагнення України до миру та відновлення територіальної цілісності.**
