Російські бомбардування створюють нові виклики для роботи Верховної Ради України. Через часті повітряні тривоги пленарні засідання парламенту опиняються під загрозою зриву. Однак, депутати шукають способи продовжувати свою роботу, адже від ухвалення низки важливих законопроєктів залежить фінансова підтримка України від міжнародних партнерів.
Незважаючи на тривоги: пошук рішень для роботи парламенту
Будівля Верховної Ради, збудована за радянських часів, має певні архітектурні особливості, які роблять її вразливою під час повітряних атак. Зокрема, величезний скляний купол над залою засідань та гігантська скляна люстра створюють значний ризик. У разі оголошення повітряної тривоги, засідання доводиться переривати.
Як зазначив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук:
У Києві оголошено повітряну тривогу, оголошується перерва в засіданні…
Хоча будівля парламенту має підземні приміщення, вони не розраховані на одночасне перебування понад 400 народних депутатів. Попри це, була спроба організувати роботу під землею. Для цього в кілька приміщень було перенесено стільці та впроваджено систему голосування через смартфони.
Однак, ця ініціатива не отримала широкої підтримки. Лише 205 народних депутатів виявили готовність працювати в таких умовах. Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк прокоментувала ситуацію:
Деякі народні депутати спускались, тестували цю систему, вона працює. Можна було б спуститись і продовжити приймати рішення в інтересах своєї країни. Але всі ці інновації, ІТ-рішення і все інше, і навіть 350 стільчиків, які знесли вниз у різні кімнати (тому що там різні кімнати, просто відчиняються двері і депутати сидять там як горобчики та голосують) — нічого з цього не сталось. Досі жодного результативного голосування там проведено не було.
Частина опозиційних фракцій висловила незадоволення відсутністю прямої трансляції засідань, яку технічно складно організувати з підземних приміщень. Тому наразі депутати працюють у коротких проміжках між повітряними тривогами, розходячись під час їх оголошення.
Фінансова залежність України від міжнародних партнерів
Україна переживає гостру фінансову скруту, спричинену зростанням витрат на оборону та руйнуванням промисловості й логістики внаслідок агресії Росії. Станом на вересень, недоотримані податки склали 70 мільярдів гривень.
Ситуація ускладнюється затримкою міжнародної допомоги, яка напряму залежить від виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань. Йдеться про ухвалення законів, обіцяних Європейському Союзу, Міжнародному валютному фонду (МВФ) та Світовому банку.
Міністр фінансів Сергій Марченко наголосив на критичній важливості виконання міжнародних зобов’язань:
Ми, новий уряд, зіткнулись з проблемою виконання міжнародних зобов’язань, які накопичились ще з 2025 року. Як наслідок — недоотримання зовнішньої допомоги в достатніх обсягах. Зокрема, затримка макрофінансової допомоги в обсязі 4,25 млрд доларів, яку ми мали отримати ще в серпні-вересні, рівноцінна півтора місяця доходів держбюджету від сплати податків бізнесом. Тобто це суттєвий ресурс, який ми недоотримали, і тому у нас є певні проблеми.
Загалом, Україна недоотримала близько 29,5 мільярда доларів міжнародної допомоги. Для розблокування цих коштів уряд наполегливо закликає депутатів якнайшвидше ухвалити близько півтора десятка критично важливих законопроєктів.
Ключові євроінтеграційні законопроєкти та перешкоди на шляху їх ухвалення
До 14 жовтня Україна мала остаточно ухвалити закон про оподаткування посилок, який викликав тривалі суперечки. На початку нового пленарного тижня Верховна Рада вже ухвалила закон про право національних меншин здобувати освіту рідною мовою. Це стало результатом компромісу з Угорщиною, яка в обмін пообіцяла не блокувати початок переговорів про вступ України до ЄС.
Ще одним принципово важливим законопроєктом є приєднання України до єдиного платіжного простору в євро, так званий “фінансовий безвіз”. Його ухвалення не лише розблокує майже 1,5 мільярда доларів фінансової допомоги, але й дозволить громадянам та бізнесу заощаджувати близько 10 мільярдів гривень щорічно завдяки скасуванню високих банківських комісій за перекази. Для військових закупівель “фінансовий безвіз” значно прискорить транзакції та мінімізує банківські перевірки.
Попри очевидні переваги, законопроєкт про “фінансовий безвіз” неодноразово відкладали через побоювання частини депутатів щодо впровадження європейських правил фінансового моніторингу. Зокрема, це стосується вимоги створити реєстр банківських рахунків і сейфів, хоча, за словами авторів законопроєкту, правоохоронці та податківці вже мають доступ до такої інформації. Наразі голосів за цей закон не вистачає, і його знову відклали.
Також депутати не підтримали постанову, яка б зобов’язувала їх працювати під час тривоги жовтого рівня. Таким чином, Верховна Рада продовжить працювати у своєму звичайному режимі, з непередбачувано тривалими перервами.
