“Сіра зона” законодавства: чоловіки 23-24 років між обмеженнями
Зміни у мобілізаційному законодавстві України створили неочікувану юридичну “сіру зону” для молоді. Особливо це стосується чоловіків віком 23 та 24 років, які опинилися в категорії громадян із суттєво обмеженими правами. Вони втратили право на віковий виняток для виїзду за кордон, але через статус призовника більшість із них досі не може отримати економічне бронювання.
“Чим складнішим стає нормативне врегулювання, тим важче громадянину визначити свій реальний правовий статус і передбачити наслідки зміни віку, облікової категорії чи життєвих обставин. Сьогодні в законодавстві утворилася справжня «сіра зона» для чоловіків віком 23 та 24 років, які стали однією з найбільш обмежених категорій громадян”, – зазначає “Судово-юридична газета”.
Проблема полягає в тому, що бронювання для більшості чоловіків до 25 років ще недоступне, а студентський виїзд вже закритий. Розглянемо типову ситуацію: 23-річний молодий чоловік, який навчається та офіційно працює, за більш ніж чотири роки війни не виїжджав за кордон і перебуває на військовому обліку як призовник. До свого 23-річчя він мав право на перетин кордону. Проте, після дня народження він уже не може скористатися цим віковим винятком.
Це лише один зі сценаріїв, адже вік може змінюватися без зміни статусу, або навпаки – змінюватися і вік, і статус. Отже, чоловіки віком від 23 до 25 років опинилися “застряглими” між різними юридичними статусами. Після 22 років для них припиняється окремий режим перетину кордону. Водночас, до 25 років для значної частини цієї категорії зберігається статус призовника, який відрізняється від статусу військовозобов’язаного.
В результаті виникає парадоксальна ситуація: право на пересування звужене, а механізми бронювання, передбачені для військовозобов’язаних, для призовника ще недоступні. Питання, чи має держава достатнє пояснення для такого різного правового режиму для сусідніх вікових груп, залишається без відповіді, так само як і питання про відповідність таких обмежень вимогам правової визначеності та пропорційності.
Це вже не просто питання різниці у віці, а питання узгодженості всієї системи правових наслідків, які настають для особи після досягнення 23 років. Важливо зазначити, що можливість виїзду за кордон чи бронювання залежить не лише від віку, а й від військово-облікового статусу: призовник чи військовозобов’язаний. Навіть особи одного віку можуть мати різний правовий режим.
Правовий статус: призовник vs. військовозобов’язаний
Розглянемо громадянина, який навчається, працює та перебуває на військовому обліку. Чоловік, який перебуває на обліку як призовник і не набув статусу військовозобов’язаного з інших підстав, залишається призовником.
Пунктом 2-19 Правил перетинання державного кордону встановлено спеціальний віковий виняток: під час воєнного стану обмеження на перетин кордону не поширюються на чоловіків 18-22 років включно, за передбачених Правилами винятків. Якщо чоловік не набув статусу військовозобов’язаного, він до 25 років може залишатися призовником.
Однак, з досягненням 23 років, він втрачає право на віковий виняток, передбачений пунктом 2-19 Правил перетинання кордону. Це не означає абсолютну заборону виїзду, але відтепер для перетину кордону такому чоловікові потрібні загальні підстави (інвалідність, супровід рідних тощо). Питання вирішується вже не віком, а наявністю іншої законної підстави.
Саме в проміжку 23-24 років виникає найбільша проблема: чоловік може ще не бути військовозобов’язаним, а отже, не мати права на бронювання, але водночас уже не користуватися віковим винятком для перетину кордону.
“Чоловіки віком 23 та 24 роки опинилися в ситуації, де вони вже не мають пільг на виїзд, але часто ще не мають правового доступу до економічного бронювання. Всього один рік різниці у віці — а на практиці справжня прірва у відносинах з державою до 25-річчя. Поїхати за кордон вже пізно, мати право на бронювання ще рано”, – зазначає видання.
Призовники, які досягли 25-річного віку, підлягають переведенню на військовий облік військовозобов’язаних. Відповідно, за наявності передбачених законом умов, вони можуть бути заброньовані, оскільки механізм бронювання поширюється саме на військовозобов’язаних.
Твердження, що чоловіка до 25 років у принципі неможливо забронювати, є надто широким. Для визначення можливості бронювання має значення не вік, а статус військовозобов’язаного. Проте, для 23-24-річних громадян, які перебувають на військовому обліку як призовники, це означає неможливість бронювання, оскільки механізм розповсюджується лише на військовозобов’язаних.
Призовник, який не набув статусу військовозобов’язаного, ще не підлягає мобілізації. Інша ситуація, якщо громадянин до 25 років вже має статус військовозобов’язаного (наприклад, через проходження військової служби або навчання на військовій кафедрі, після якого зарахований до запасу). У такому разі його статус відрізняється від призовника, він може бути заброньований і підлягає мобілізації.
Наслідки для молоді та економіки
Це створює малозрозумілу законодавчу схему для молоді, яка залишилася в країні і не виїхала за кордон, поки це дозволяв вік. Роботодавці на критичних підприємствах можуть уникати найму молодих фахівців 23-24 років, оскільки їх неможливо забронювати.
Усвідомлюючи, що у 23 роки кордон практично “зачиняється” без можливості бронювання, молодь може бути схильна до виїзду за кордон до досягнення цього віку, що погіршує демографічну ситуацію.
Знову ж таки, двоє громадян одного віку можуть мати різний обсяг прав залежно від їхнього статусу – призовника чи військовозобов’язаного. Один, маючи статус призовника, не підлягає мобілізації до 25 років, але й не може бути заброньований. Інший, будучи військовозобов’язаним, за наявності умов може претендувати на бронювання, але водночас підлягає мобілізації.
Ця різниця ставить серйозні питання перед державою. Чи обґрунтована різниця в правах між 22-річним та 23-річним студентом, які мають ідентичний обов’язок захисту Батьківщини у майбутньому? Якщо вони залишаються “в сірій зоні” всередині країни без права на бронювання, держава обмежує їхню економічну активність без отримання негайної оборонної вигоди.
Держава має чітко визначити правовий режим для цієї категорії громадян. Якщо 23-24-річні не підлягають мобілізації, але є важливим трудовим ресурсом, законодавство має передбачати для них зрозумілий механізм бронювання. Якщо ж держава виходить з необхідності обмеження їхнього виїзду, таке обмеження має мати чітке правове обґрунтування та відповідати принципу пропорційності.
Важливі оновлення щодо мобілізації
В Україні тривають обговорення щодо можливого запровадження мобілізації жінок, особливо після появи електронних петицій. Однак, Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України запевнив, що мобілізацію жінок запроваджувати не планують.
Нагадаємо, що в Україні було подовжено дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів. Верховна Рада підтримала це рішення 14 липня. Це вже двадцяте продовження спеціального правового режиму від початку повномасштабної війни.
Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкти про продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Згідно з ухваленим рішенням, воєнний стан та мобілізація діятимуть з 2 серпня до 31 жовтня 2026 року.
