На тлі нещодавніх ударів українських безпілотників по території Росії, зокрема біля Санкт-Петербурга, де проходив Міжнародний економічний форум, російське керівництво, схоже, почало відверто говорити про можливість власної поразки. Військовий експерт генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко пояснює, чому Кремль вперше відкрито визнає сценарії, які не передбачають його перемоги, і що це означає для України.
Залякування чи підготовка до реальності? Сценарії від Кремля
Росія знову намагається залякати Україну, поширюючи інформацію про плани захоплення Києва, Харкова та Одеси до 2036 року. Ці так звані “сценарії майбутнього” були презентовані на форумі у Санкт-Петербурзі, на тлі подій, які далекі від переможних для росіян. Хоча невідомо, чи узгоджені ці прогнози безпосередньо з Путіним, автори поділяють їх на три категорії: “хороший”, “інерційний” та “поганий” для Росії.
“Хороший” сценарій: Ілюзія перемоги до 2036 року
Найоптимістичніший для Росії варіант передбачає повну окупацію Києва, Одеси, Харкова та інших українських міст. Це означає тотальну перемогу над Україною та, як бонус, розпад Європейського Союзу. Звучить як класична пропагандистська казка, покликана підтримати бойовий дух, але реальність свідчить про протилежне.
“Поганий” сценарій: Прискорений крах імперії
На противагу “хорошому”, “поганий” сценарій малює картину військової поразки Росії, вступу України до НАТО, втрати Кремлем впливу на пострадянські країни до 2036 року. І навіть більш гнітюча перспектива – “колонізація Росії” до 2050 року. Цей сценарій, хоч і лякає, але виглядає більш реалістичним, враховуючи поточний стан російської армії та міжнародну ізоляцію.
“Інерційний” сценарій: Ядерний шантаж як вихід?
Найтривожнішим є “інерційний” план, який передбачає застосування Росією ядерної зброї, якщо військова ситуація в Україні залишиться без змін або війна триватиме нинішнім чином. Цей сценарій демонструє відчайдушні спроби Кремля змінити хід подій, коли звичайні методи вже не працюють.
Відмова від переможних наративів: Чи визнав Кремль свою слабкість?
Ігор Романенко наголошує: “Показовим у цій історії є те, що у варіантах, які обговорюють росіяни, окрім бравурних реляцій та гасел про захоплення України, вперше з’явився песимістичний варіант — програш самої Росії. До цього моменту вони навіть не натякали на варіант програшу у війні.”
Військовий експерт вважає, що саме успішні дії Сил оборони України змушують росіян говорити про поразку. “Гадаю, що у такий спосіб соратники Путіна вже почали готувати свій «глибинний народ» до різних можливих варіантів, скоріше негативних для них. Але на поточний час їхнє завдання наступне: як би не склалася ситуація до кінця цього року, вони хочуть подавати все як власну перемогу”, – пояснює генерал-лейтенант.
Провал на фронті: Чому Путін атакує балістикою Київ?
Реальні успіхи Росії на полі бою під великим питанням. “На це вказує те, що у травні наступальна операція росіян, як і в цілому їхня військова кампанія весни-літа 2026 року, є для них провальною. Бо їм за цей час вдалося захопити лише 14 квадратних кілометрів української землі з втратами до 33–35 тисяч бійців за місяць. Якщо розподілити втрати на захоплену площу, то за захоплення одного квадратного кілометра вони поклали понад тисячу осіб”, – зауважує Романенко.
Брак успіхів на фронті, на думку експерта, штовхає Путіна до ракетних атак на Київ. “Сил на фронтах у нього не вистачає. Тому Путін намагається по максимуму використати ті спроможності, які на зараз у нього є, а саме — запаси ракет. Тому організовуються ці повітряні удари по Києву та інших українських містах.”
Зростання кількості ракет та використання гіперзвукових “Цирконів” є свідомою тактикою Росії. “Місяць тому це було 35–45 ракет, а тепер їх 75. І серед них більша частина — саме балістика. Під час удару 2 червня вони використали 33 балістичні ракети і 8 „Цирконів“. Знаючи, що у нас не вистачає протибалістичних ракет, Путін намагається використати цей момент на власну користь, щоб завдати нам якомога більше руйнувань і все це показати своєму народу. Бо, на думку диктатора, будинки у Києві, перетворені на руїни „Цирконами“, схожі на його перемогу”, – зазначає Романенко.
“Циркони” з Криму: Наближення небезпеки
Експерт також наголошує на підступності російських ударів, пов’язаних із переміщенням майданчиків для запуску “Цирконів” з окупованого Криму ближче до східних кордонів України. “„Циркон“ — це гіперзвукова ракета. Вона дуже швидко долітає до цілі. А через їхнє переміщення ближче до кордону, до Києва вона долітає ще швидше. Власне тому ці удари є дуже підступними, бо у нас навіть не залишається часу, щоб зреагувати і йти до укриття. Тому треба бути дуже уважними до сигналів повітряної тривоги”, – попереджає він.
Відповідь на удар по Санкт-Петербургу: Помста чи відчай?
Успішний удар України по російському тилу під час економічного форуму у Санкт-Петербурзі став додатковим тригером для Путіна. “Зараз ми завдали ударів по припортовому терміналу у Санкт-Петербурзі. Причому зробили це в день проведення економічного форуму. Там, до речі, мали виступати доньки Путіна і він сам, але схоже, що наші безпілотники відібрали у диктатора бажання виступати”, – аналізує Романенко.
Військовий експерт вважає, що після цих подій варто очікувати на нові ракетні удари у відповідь. “Гадаю, що відповідь від РФ буде. Нам потрібно бути до цього готовими — це війна. Військові мають завжди враховувати вірогідність найгіршого сценарію розвитку негативних подій та, наскільки це можливо, упереджувати такого роду дії. А також бути готовими, щоб завдавати гідних ударів у відповідь”, – підсумовує Ігор Романенко.
Ключові тези для Google: війна до 2036, сценарії Росії, поразка Путіна, удари по Києву, ракети “Циркон”, військовий експерт Ігор Романенко, стратегія Кремля, українські дрони, економічний форум Санкт-Петербург, ядерний шантаж, оборона України, геополітичне майбутнє.
