Україна переживає новий етап війни. Росія, схоже, змінила свою тактику, спрямовуючи ударні сили не лише на військові об’єкти, а й на серце економіки – бізнес-інфраструктуру. Склади, логістичні центри, підприємства – все це стає мішенню. Чому Кремль обрав саме такий шлях, які цілі він переслідує, і чого нам очікувати далі? Військовий експерт Олег Жданов проливає світло на цю тривожну тенденцію.
Нова стратегія ворога: “Війна логістик”
Останні тижні демонструють невпинне посилення атак РФ по українських підприємствах. Ми вже бачили наслідки ударів по складах “Нової пошти”, супермаркетах “АТБ” у Дніпрі, молочному заводу “Яготинське” на Київщині, а також по об’єктах “Укрпошти” в Харкові. Ці атаки – не випадковість, а продумана стратегія. За словами військового експерта Олега Жданова, Україна вступає у фазу “війни логістик”.
“Далі буде гірше і далі буде більше. Скажімо так, ми переходимо в фазу війни логістик”, – зазначає Жданов. Він пояснює, що головною проблемою для Росії залишається ефективне постачання військової техніки та озброєння до України. Тому ворог цілеспрямовано б’є по логістичних вузлах, прагнучи перерізати ці життєво важливі артерії.
Чому саме бізнес? Стратегічні цілі Кремля
Основною метою таких ударів, на думку експерта, є знищення складських приміщень, де, як припускає російська сторона, можуть зберігатися боєприпаси, озброєння та військово-технічне майно. Однак, Жданов наголошує, що це не схоже на спробу влаштувати гуманітарну катастрофу.
“Одним складом ти нічого не зробиш, тим більше, що така мережа, як АТБ, — найбільша в Україні. У них є ще декілька дочірніх підприємств, міні-маркети, і там теж своя система логістики. Погасити це — ні”, – вважає він. Аналогічно, паралізувати роботу такої гігантської логістичної мережі, як “Нова пошта”, лише ударами по окремих складах, майже неможливо.
“Шахеди”: Новий інструмент війни
Особливу тривогу викликає використання Росією реактивних “Шахедів”. Ці дрони, хоч і є поки що в обмеженій кількості, становлять серйозну загрозу. Їхня перевага – надзвичайна швидкість (до 500 км/год) та менша помітність, що робить їх важчою ціллю для мобільних вогневих груп. Для боротьби з такими безпілотниками необхідні зенітно-ракетні комплекси.
“Він дуже швидко наближається, не такий тарахтливий, як звичайний „Шахед“. Реактивний — тільки „вжик“ і одразу вибух. У цьому сенсі вони більш небезпечні. І треба населення попереджати”, – застерігає Жданов.
Хоча масового виробництва таких дронів у Росії поки немає, їхня поява вимагає від України посилення протиповітряної оборони та розробки ефективних засобів боротьби.
Залізничні вузли під ударом
Крім складів, Росія активно намагається вразити українську залізничну інфраструктуру, особливо важливі залізничні вузли. Удари по таких об’єктах, як у Житомирській області, мають на меті ускладнити не лише військове, а й цивільне постачання.
“Ми робимо middle strike і deep strike по російській логістиці, вони роблять по нашій логістиці”, – пояснює Жданов, підкреслюючи взаємність ударів по логістичних мережах.
Наслідки для української економіки
Цілеспрямовані удари по бізнес-інфраструктурі мають серйозні наслідки для економіки України. Вони призводять до:
- Втрати матеріальних цінностей та продукції.
- Порушення ланцюгів постачання.
- Збільшення витрат на відновлення та логістику.
- Зменшення податкових надходжень до бюджету.
- Зниження впевненості інвесторів та споживачів.
Україна вже пройшла етап, коли були знищені значні потужності для зберігання пального. Тепер, коли пальне постачається “з коліс”, ворог намагається атакувати склади та шляхи постачання, що ще функціонують.
Що робити?
Для бізнесу:
- Ретельне планування логістичних маршрутів та пошук альтернативних шляхів.
- Диверсифікація складських приміщень та уникнення концентрації в одному місці.
- Запровадження додаткових заходів безпеки та систем раннього попередження.
Для держави:
- Посилення протиповітряної оборони, особливо для боротьби з високошвидкісними дронами.
- Захист ключових логістичних вузлів та інфраструктури.
- Надання підтримки бізнесу, який постраждав від атак.
- Активізація інформаційної роботи для попередження населення про загрози.
Війна логістик – це серйозний виклик, який вимагає спільних зусиль держави, бізнесу та кожного громадянина. Лише консолідованими діями ми зможемо протистояти цій новій хвилі агресії та зберегти стійкість української економіки.
