Ядерний вибух на орбіті може вивести з ладу майже всі супутники

Дослідники з Університету Вісконсин-Медісон та Принстонського університету змоделювали наслідки детонації потужністю 1 мегатонна на висоті 500 кілометрів поблизу Південноатлантичної аномалії. Згідно з отриманими даними, через високу концентрацію супутників на орбіті, ефект від вибуху буде масштабнішим, ніж під час попередніх випробувань часів Холодної війни, таких як операція Starfish Prime 1962 року.

Про це повідомляє ScienceAlert

За результатами моделювання, за добу після вибуху припинять роботу 25 відсотків із понад 13 300 активних супутників. Протягом тижня цей показник сягне 98 відсотків, а через два тижні — 99,4 відсотка. Навіть із посиленим радіаційним захистом 99,3 відсотка апаратів будуть виведені з ладу протягом 30 днів.

Електрони від розпаду радіоактивних продуктів поділу потрапляють у пастку магнітного поля Землі, створюючи штучний радіаційний пояс, що пошкоджує супутники. На відміну від короткого імпульсу, захоплений пояс постійно впливає на космічні апарати, коли вони проходять крізь нього. Подібна подія сьогодні відбулася б у набагато більш щільно заселеному орбітальному середовищі.

— Зак Пітерсен, провідний автор дослідження

Окрім радіаційного впливу, вибух спровокує зіткнення некерованих супутників. Дослідники прогнозують близько 20 зіткнень протягом перших двох років, що через десятиліття призведе до появи 3 900 нових уламків космічного сміття. Автори роботи наголошують, що заміна втрачених апаратів у таких умовах буде складною, оскільки нові супутники потребуватимуть захисту від залишків радіації та сміття.

Короткий підсумок: це було б погано. Дуже погано. Дуже, дуже погано. Ми повинні зробити все можливе, щоб запобігти подібному сценарію.

— Джеймс МакКіон, дослідник ядерної політики

У звіті зазначається, що використання менш потужної зброї, наприклад, 100-кілотонної боєголовки, може сповільнити процес руйнування супутникового угруповання до одного року. Наразі наукова праця доступна як препринт на платформі arXiv.