Українці визначилися зі своїми симпатіями: Макрон на чолі списку
Результати останнього соціологічного опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», виявили цікаві тенденції у ставленні українців до ключових світових політичних діячів. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон посів перше місце за рівнем симпатій, здобувши приголомшливі 79% позитивного ставлення. Соціологи відзначили значне зростання цих показників порівняно з попереднім періодом.
На другій сходинці опинився лідер німецьких християнських демократів Фрідріх Мерц, якому симпатизують 64% опитаних. Його оцінка виявилася вищою, ніж у його попередника на посаді канцлера Німеччини, Олафа Шольца.
Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини, посів третє місце з 61% позитивного ставлення. Варто зазначити, що його рейтинг також суттєво зріс порівняно з 2024 роком.
Політики з найвищим антирейтингом: хто викликає найбільше негативу
На противагу лідерам симпатій, дослідження виявило політиків, які мають найвищий антирейтинг серед українців. На жаль, ці позиції посідають представники держав-агресорів та колишній президент США Дональд Трамп.
Абсолютним лідером за рівнем негативного ставлення є самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, якого 90% опитаних сприймають негативно.
Президент Російської Федерації Володимир Путін має ще гірший показник – 97% негативу.
Дональд Трамп також отримав переважно негативні оцінки: лише 16% респондентів висловили до нього позитивне ставлення, тоді як 77% – негативне.
Зміни у ставленні до сусідніх країн: Польща та Угорщина
Дослідження також фіксує суттєві зміни у ставленні українців до лідерів сусідніх країн. Зокрема, після обрання Кароля Навроцького, оцінки президента Польщі помітно погіршилися. Наразі його роботу позитивно оцінюють лише 20%, а негативно – 62%. Для порівняння, у лютому 2025 року попередній президент Анджей Дуда мав 72% позитивних оцінок.
Натомість, нового прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра українці сприймають суттєво краще, ніж його попередника Віктора Орбана. Мадяр здобув 33% симпатій.
Новопризначений прем’єр Великої Британії Енді Бернем також отримав високі оцінки – 45% симпатій, а негативно або скоріше негативно до нього ставляться лише 7%.
Дружні держави та напружені стосунки: геополітичні симпатії українців
Українці також оцінили рівень дружності та характер ставлення до інших держав і їхніх жителів. Традиційно найвищий рівень підтримки серед іноземних партнерів громадяни вбачають у Великій Британії, Литві, Франції, Німеччині та Молдові, де показники дружності коливаються від 68% до 81%.
Румунію (56%), Сполучені Штати (54%) та Польщу (50%) абсолютна більшість опитаних також зараховує до дружніх країн. Однак, щодо Польщі, чверть респондентів (21%) фіксує ворожий настрій.
Думки щодо Туреччини розділилися практично навпіл між дружнім та нейтральним сприйняттям. Угорщина викликає неоднозначні оцінки.
Позицію Китаю переважна більшість (53%) сприймає негативно.
Очікувано, абсолютними лідерами за рівнем ворожості залишаються Росія (97%) та Білорусь (83%).
Динаміка ставлення: від лояльності до холодності
Порівняно з попередніми роками, українці стали дещо лояльніше сприймати Францію, Німеччину, Туреччину та Угорщину. Натомість, оцінки щодо Польщі дещо погіршилися.
Аналогічні тенденції простежуються й у ставленні до громадян сусідніх країн. Більшість населення зберігає теплий або нейтральний емоційний зв’язок із сусідами, окрім росіян та білорусів, негативне сприйняття яких стрімко зросло після 2022 року.
Найтепліші емоції українці висловлюють щодо жителів Молдови, Туреччини та Болгарії, де рівень позитивного та нейтрального сприйняття сягає найвищих позначок.
Відносно поляків, словаків, румунів і угорців переважають теплі та нейтральні оцінки, хоча щодо Польщі та Угорщини помітна й певна частка холодного сприйняття (24% і 22% відповідно).
Найглибшу прірву фіксують у ставленні до жителів РФ та Білорусі: частка тих, хто демонструє вкрай холодне ставлення до росіян, за останні роки зросла до 81%.
Методологія дослідження
Дослідження проводилось у період з 4 до 9 серпня та охопило 2000 повнолітніх респондентів з усіх підконтрольних Україні регіонів. Методи дослідження включали телефонні інтерв’ю (CATI) із випадковою вибіркою мобільних номерів. Похибка вибірки не перевищує 2,2% за довірчої ймовірності 0,95, а самі результати зважено за даними Держстату.
