Візит президента Росії Володимира Путіна на спірні Курильські острови знову розпалив давній територіальний конфлікт між Росією та Японією. Ця суперечка триває вже понад 150 років і, здається, не має близького вирішення. Поїздка російського лідера на архіпелаг, який Японія вважає своєю невід’ємною частиною, спричинила нове дипломатичне загострення та повернула цю давню проблему в центр уваги світової спільноти, як зазначається у матеріалі The Guardian.
Реакція та Дипломатичне Протистояння
У відповідь на візит Путіна, Японія викликала російського посла, а прем’єрка країни Санае Такаїчі висловила своє обурення, назвавши дії російського лідера «абсолютно неприйнятними». Москва, у свою чергу, звинуватила Японію в необґрунтованих територіальних претензіях. Ситуація загострилася ще більше, коли Росія також викликала японського посла, що стало черговим кроком у цьому дипломатичному протистоянні.
Географія та Історія Суперечки
Курильський архіпелаг — це ланцюг із 56 вулканічних островів, який простягається приблизно на 1200 км від Камчатки до японського острова Хоккайдо. Предметом суперечки є чотири найпівденніші острови, розташовані найближче до Японії. Токіо називає їх Північними територіями, тоді як Москва вважає їх частиною Курильських островів.
Історія цього конфлікту сягає корінням у часи до появи японських та російських територіальних претензій, коли ці землі були традиційною територією айнів, корінного народу Японії. У 1855 році договір між Росією та Японією закріпив японський контроль над чотирма островами. У 1875 році Японія отримала всю Курильську гряду в обмін на визнання російського контролю над Сахаліном.
Кардинальні зміни відбулися наприкінці Другої світової війни, коли Радянський Союз захопив південні Курили. За умовами Сан-Франциського мирного договору 1951 року, Японія відмовилася від претензій на Курильські острови. Однак, вона наполягає, що чотири найпівденніші острови не входять до цього списку і є японською територією. Слід зазначити, що СРСР цей договір не підписав. Саме через цю невирішену територіальну суперечку Москва і Токіо досі не змогли укласти повноцінний мирний договір за підсумками Другої світової війни.
Візит Путіна: Символізм та Наслідки
Володимир Путін став лише другим російським лідером, який відвідав спірні острови. До нього, Дмитро Медведєв кілька разів відвідував Курили у період з 2010 по 2015 роки. Для Путіна, який перебуває при владі з 2000 року, цей візит став першим, що в Японії сприйняли як демонстративне підтвердження російських претензій на ці території. Прем’єрка Такаїчі висловила думку, що поїздка російського президента ускладнить можливість відновлення відносин між країнами.
Ще у 2010-х роках прем’єр Японії Сіндзо Абе та Володимир Путін намагалися зблизити позиції щодо територіального питання. Однак, розміщення Росією зенітних ракетних комплексів на островах та подальші візити російських посадовців фактично зупинили цей процес.
Погіршення Відносин та Вплив Війни в Україні
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, відносини між Москвою і Токіо погіршилися ще сильніше. Японія запровадила санкції проти РФ та почала активно підтримувати Україну.
Стратегічне та Економічне Значення Курил
Курильські острови мають не лише символічне, але й значне економічне та військове значення. Навколо архіпелагу розташовані багаті рибальські райони. До 2022 року Японія сплачувала Росії за можливість вести там промисел, однак після погіршення відносин ця угода припинила свою дію. Крім того, район потенційно може містити значні поклади корисних копалин.
Однак, ключове значення Курил для Москви полягає в їхньому стратегічному розташуванні. Острови знаходяться між Охотським морем і Тихим океаном. Контроль над протоками, що сполучають ці водойми, надає російському флоту можливість цілорічного виходу в Тихий океан, оскільки частина цих проток не замерзає навіть узимку. Росія в останні роки також активно посилювала свою військову присутність на архіпелазі.
Реакція на Оборонну Політику Японії
Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що демонстративний візит Путіна на острів Ітуруп міг бути відповіддю Кремля на нову оборонну політику Японії. Серед можливих мотивів експерти називають реакцію Москви на підтримку України, посилення співпраці Токіо з НАТО та спробу створити додаткову напругу на Далекому Сході.
Японія послідовно запроваджує санкції проти Росії та бере активну участь у фінансовій і технологічній підтримці України в рамках формату G7. Водночас, Токіо поглиблює співпрацю із західними союзниками, реагуючи на загрози з боку Росії, Китаю та Північної Кореї.
Раніше російський лідер Володимир Путін разом із командувачем Тихоокеанського флоту Росії Віктором Лііною різко розкритикували безпекову політику Японії під час завершального етапу військових навчань у Южно-Сахалінську. Це свідчить про спробу Москви блокувати оборонні ініціативи Токіо.
