Ідея про існування інших світів захоплює людство протягом століть. Кожне нове відкриття в астрономії не лише наближає нас до розуміння Всесвіту, але й ставить нові, ще глибші запитання. Якщо в кіно достатньо вдалого сценарію, то науці потрібні неспростовні докази.
Перше підтверджене відкриття екзопланети
Сонце має свою планетарну систему. Чому інші зорі не могли б мати власних? Це питання довго турбувало вчених. Астрономи шукали не самі планети, а їхній невидимий вплив: ледь помітні зміни в русі зорі, коливання спектральних ліній, сигнали, які легко було прийняти за похибку вимірювання чи активність самої зорі. У 1995 році швейцарські астрономи Мішель Майор та його тодішній аспірант Дідьє Кело зробили історичне відкриття — першу підтверджену планету біля зірки, схожої на Сонце. Ця планета, 51 Pegasi b, стала початком нової ери в астрономії.
За це відкриття, через двадцять чотири роки, Майор і Кело розділили половину Нобелівської премії з фізики. Іншу половину отримав космолог Джеймс Піблз за теоретичні досягнення у космології. Важливо зазначити, що 51 Pegasi b не була “другою Землею”, як часто уявляють у масовій культурі, а газовим гігантом, розташованим надзвичайно близько до своєї зорі. Рік на цій планеті триває лише кілька земних днів. Це відкриття змусило астрономів кардинально переглянути уявлення про формування та еволюцію планетних систем.
Дідьє Кело: роздуми про життя поза Землею та майбутнє науки
ТСН.ua мав унікальну можливість поспілкуватися з Нобелівським лауреатом Дідьє Кело. Наразі він обіймає посади у провідних освітніх та наукових закладах, поєднуючи викладання з дослідженнями. Він також є засновником-директором Центру походження та поширення життя у ETH Zurich (Швейцарія). Інтерв’ю відбулося під час 75-ї Зустрічі нобелівських лауреатів у Ліндау, де доктор Кело брав участь у міждисциплінарній дискусії на тему “Чому ми тут, чому ми живемо і чому ми помираємо”.
Під час розмови Дідьє Кело розмірковував про пошук життя за межами Землі, походження життя та майбутні космічні дослідження. Його найбільше непокоїть не питання, чи знайде людство відповідь, а чи вистачить для цього часу. Він навів яскравий приклад:
Ми майже нічого не знаємо навіть про те, що лежить на глибині 20 сантиметрів під поверхнею Марса. Уявіть, що ви відправили посадковий модуль на Землю, він приземлився десь у Сахарі чи пустелі Атакама, а потім ви зробили висновок, що Земля — це пустельна планета. Це було б хибним висновком. Я думаю, що ми лише на початку цього шляху. Моє єдине занепокоєння зараз полягає в тому, чи наше суспільство проіснує достатньо довго, щоб створити технології, які дозволять знайти відповідь. Адже ми їх створимо. Питання лише в тому, чи матимемо для цього час.
— Дідьє Кело
Екзопланети: від існування до потенціалу життя
Розмова з ТСН.ua розпочалася з теми екзопланет, але швидко переросла у ширші роздуми про науку. Доктор Кело акцентував не лише на існуванні інших світів, але й на ставленні вчених до помилок, необхідності критично оцінювати дані будь-яких інструментів, ролі штучного інтелекту в сучасних дослідженнях, а також про те, що майбутнє науки залежить від ставлення суспільства до освіти, фінансування та свободи мислення.
На запитання, чи змінилося головне питання людства — з “чи існують інші світи” до “чи готові ми зрозуміти, що можемо там знайти”, Кело погодився:
Думаю, це правильно. Питання щодо існування подібних планет уже вирішене. Є багато планет, які обертаються навколо інших зір, у цьому немає сумніву. Тепер питання справді в тому, щоб зрозуміти їхнє різноманіття і спробувати зрозуміти Сонячну систему в цьому контексті. Ми намагаємося побачити, як наша Сонячна система вписується в загальну картину.
— Дідьє Кело
Для пересічної людини це може звучати буденно, але планета в “зоні життя” — це ще не гарантія придатності для життя. Розмір, маса, атмосфера, тип зорі, стабільність орбіти, випромінювання, геологічна активність — усі ці фактори мають вирішальне значення. Доктор Кело формулює це як наукову проблему, а не фантастичне очікування:
Зрештою, постає питання життя: чи можемо ми щось сказати про потенціал життя на планеті, про ймовірність життя або навіть про його виявлення.
— Дідьє Кело
Штучний інтелект у науці: інструмент, а не загроза
Сучасна астрономія оперує величезними масивами даних, складними моделями, автоматизованими системами і, все частіше, штучним інтелектом (ШІ). Хоча тема ШІ часто викликає тривогу, пов’язану з можливими помилками та дезінформацією, доктор Кело бачить у ньому потужний інструмент, а не загрозу.
Він наголошує на критичному підході вчених до будь-яких даних:
Це дуже оманливе сприйняття — ніби все є чорним або білим. Учений є ученим. Учений ніколи не довірятиме жодному обладнанню автоматично, особливо коли бачить щось дивне. Ніколи. Хороший учений завжди припускатиме, що обладнання може помилятися.
— Дідьє Кело
Це означає, що сигнал може бути реальним, а може бути артефактом вимірювання. Вчений має перевіряти результати, змінюючи контекст або застосовуючи інші методи. Історія науки знає випадки, коли дослідники помилялися, неправильно інтерпретуючи дані. Однак, правило залишається незмінним: якщо результат незвичний, вчений має бути ще уважнішим.
Якщо ви хочете щось побачити, ви це побачите, незалежно від того, каже вам система щось чи ні. Але хороший учений ніколи не буде обдурений системою штучного інтелекту. Ніколи. Бо він має реагувати на дані. І коли бачить щось незвичне, аномалію, він буде ще обережнішим.
— Дідьє Кело
Доктор Кело вважає ШІ “чудовим інструментом”, порівнюючи його появу з іншими технологіями, які кардинально змінили суспільство: комп’ютерами у 1970-х, телефоном, авіацією. Кожна з них викликала побоювання, але відкрила нові можливості. Він переконаний, що ШІ належить до того ж ряду, і закликає не лякатися.
Немає причини лякатися. AI — це суспільна зміна, як поява комп’ютерів у 1970-х. Це велика зміна, і ми маємо до неї звикнути. Будь-яка нова технологія потребує часу, щоб ми її перетравили і зрозуміли, що з нею робити.
— Дідьє Кело
Доктор Кело виступає за відкритість та доступність ШІ, вважаючи його передусім програмним забезпеченням. Він бачить у ШІ потенціал для оптимізації транспортних систем, автоматизації рутинної адміністративної роботи та звільнення людей від “марної” праці.
На мою думку, ми могли б позбутися значної частини адміністративної рутини. Є багато роботи, яка не має сенсу. Усе це AI може робити дуже добре.
— Дідьє Кело
На запитання, чи не вбиває ШІ цікавість, доктор Кело відповідає рішуче “ні”, порівнюючи його з телефоном чи комп’ютером — це лише інструмент. Він наводить аналогію з появою фотографії, яка не знищила мистецтво, а стала новою мовою для художників.
Фінансування науки та міжнародна співпраця
Розмова про ШІ перетікає у ширше обговорення стану сучасної науки, яка залежить не тільки від технологій, але й від фінансування, інфраструктури, університетів, політики та міжнародної співпраці.
Доктор Кело висловлює занепокоєння щодо скорочення фінансування науки, зокрема в США, вважаючи це кроком, що шкодить самій американській науці. Він зазначає, що це впливає на певні напрями досліджень, які не відповідають політичному порядку денному, зокрема на дослідження клімату та глобального потепління.
Він очікує зростання наукового впливу з боку Китаю, Індії та країн Південно-Східної Азії, де спостерігається збільшення інвестицій в освіту та наукову інфраструктуру. Потенціал існує і в Африці, але умови для досліджень там ще не завжди сприятливі.
Щодо Європи, доктор Кело позитивно оцінює систему ЄС, яка підтримує європейську науку. Він висловлює жаль з приводу Brexit, вважаючи, що Велика Британія сприяла більшій відкритості та конкурентоспроможності Європи.
На запитання про власну незалежність у дослідженнях, доктор Кело зазначає, що хоча думки інших його не надто хвилюють, фінансування є важливим аспектом, що вимагає переконливих аргументів. Однак, у його галузі дослідник має свободу вибору напряму досліджень.
Майбутнє науки — у руках молоді
Під час зустрічі в Ліндау Дідьє Кело спілкувався з молодими вченими. Він відзначає їхню енергію, апетит до науки та бачення майбутнього.
Вони всі чудові науковці. У них є енергія і молодість. У них є цей апетит до науки. Це прекрасно. Я постійно кажу їм: робіть те, що хочете. Хтось буде успішним, хтось — менше. Але саме вони показують, куди рухається майбутнє.
— Дідьє Кело
Для доктора Кело наука — це не про остаточні відповіді, а про постійне розширення меж незнання. Хоча машини можуть виконувати обчислення та рутинну роботу, вирішальне значення залишається за людиною: поставити правильне запитання, зберегти допитливість, сумнів та свободу обирати власний шлях у науковому пошуку.
