Ефективність захисних сіток під питанням

Захисні сітки, встановлені на мостах Києва, викликають сумніви щодо своєї ефективності у протидії російським ударним безпілотникам. Сергій «Флеш» Бескрестнов, радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони, в коментарі виданню «Телеграф» пояснив, що такі конструкції не забезпечують надійного захисту від дронів і, тим більше, від балістичних ракет.

Бескрестнов зазначив, що хоча «краще щось робити, ніж нічого не робити», доцільність використання самих лише сіток без інших засобів протиповітряної оборони є сумнівною. Він припустив, що спочатку сітки могли бути частиною комплексного захисту, доповнюючи мобільні вогневі групи та турелі, і могли перешкоджати дронам уражати ці засоби. Однак, коли інші елементи оборони були прибрані, залишивши лише сітки, ефективність такого рішення стала ще менш очевидною.

Пріоритет – знищення дронів на підльоті

На думку радника президента, основним завданням протиповітряної оборони Києва має бути знищення російських ударних безпілотників ще до того, як вони наблизяться до мостів. Це дозволить уникнути небезпеки, пов’язаної зі збиттям дронів безпосередньо біля споруд. Палаючий апарат, що падає, може становити загрозу для житлових будинків або детонувати поблизу цивільних об’єктів.

Серед ефективних засобів боротьби з дронами Бескрестнов назвав екіпажі з переносними зенітними ракетними комплексами Stinger. Проте він зауважив, що їхнє застосування у міських умовах є дорогим і небезпечним.

Роль турелей у захисті мостів

Україна активно розгортає турелі для захисту мостів. За словами Бескрестнова, ці системи мають ефективну дальність дії приблизно 1–1,5 км, що дозволяє їм збивати «Шахеди» під час наближення до захищуваних об’єктів.

Водночас, як зазначив радник президента, російські безпілотники останнім часом почали атакувати не тільки самі мости, а й зенітні установки «Гепард», які забезпечують їхній захист.

Спеціальні боєприпаси для атак на мости

Окрему загрозу становлять російські безпілотники, оснащені спеціальними кумулятивними бойовими частинами. Бескрестнов заявив, що Росія розробила боєприпаси, призначені для ураження вант – несучих елементів вантових мостів. Він припустив, що подібні засоби можуть бути використані для атак на ванти мостів, адже російська сторона вже демонструвала спроби застосувати таку бойову частину проти електричної опори.

Фахівці оцінювали міцність вантових конструкцій і виявили певний запас міцності. Проте, цілеспрямовані удари по вантах можуть створити ризик руйнування таких мостів.

Стійкість звичайних мостів

Знищення звичайного мосту за допомогою ударів є складним завданням через значний запас міцності таких споруд. Як приклад, Бескрестнов навів Антонівський міст поблизу Херсона, який неодноразово зазнавав атак різними засобами, включаючи керовані авіабомби, але тривалий час витримував численні пошкодження.

Однак, досвід атак на мости не означає, що всі конструкції однаково стійкі. Особливо це стосується випадків, коли противник цілеспрямовано намагається вразити ключові несучі елементи.

Заходи влади Києва

Після російських ударів по столичних мостах влада Києва почала шукати резервні маршрути через Дніпро. 27 жовтня Рада оборони міста розглядала питання будівництва нових водних переправ та впровадження додаткових заходів безпеки для мостів.

Після пошкодження Південного мосту в Києві влада готує альтернативні переправи, однак понтони, насипні дамби та плавучі платформи мають технічні обмеження.

У Києві також пропонують запровадити єдиний квиток на 45 хвилин, який дозволить безкоштовно пересідати між різними маршрутами та видами комунального транспорту. Транспортна ситуація в столиці залишається складною через наслідки обстрілів та затори.