Світ завмер в очікуванні. Як закінчиться війна, що вже понад два роки вирує на українській землі? Чи можливий швидкий мир, чи на нас чекає затяжне протистояння? Міжнародні аналітики та експерти пропонують різні сценарії, але один з них, запропонований впливовим виданням Foreign Affairs, викликає особливу увагу та дискусії. Мова йде про так званий “корейський сценарій”, який передбачає не повну перемогу чи капітуляцію, а перемир’я із замороженою лінією фронту та невирішеними політичними питаннями.
Від Кім Ір Сена до Путіна: Історичні паралелі війни
Foreign Affairs проводить глибокий аналіз історичних конфліктів ХХ століття, знаходячи в них паралелі з нинішньою російсько-українською війною. Особливу увагу приділяється Корейській війні 1950-1953 років. Як і в Кореї, війна в Україні розпочалася з раптового, масштабного вторгнення агресора. Північна Корея, підтримана комуністичним блоком, напала на Південну. Так само Росія, прагнучи повернути Україну до своєї “втраченої” зони впливу, розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року.
Захід як союзник: Від Вашингтона до Брюсселя
У Корейській війні, як і зараз в Україні, світ став на бік жертви агресії. США та їхні союзники об’єдналися для підтримки Південної Кореї. Сьогодні ж, колективний Захід, надаючи Україні безпрецедентну військову, фінансову та політичну підтримку, демонструє свою солідарність. Ця допомога є життєво важливою, але, як показує історія, вона не завжди гарантує швидке завершення війни.
Від маневрів до виснаження: Схожість фаз конфлікту
Початковий етап Корейської війни супроводжувався динамічними маневрами, наступами та контрнаступами. Фронт не мав чіткої лінії, постійно змінюючи свої позиції. Проте, згодом, бойові дії перейшли у фазу виснажливого протистояння на майже незмінній лінії зіткнення.
Ми бачимо подібну логіку і в Україні. Після першого року масштабних бойових дій, коли сторони намагалися досягти рішучих успіхів, війна перейшла у фазу затяжного виснаження. Лінія фронту стала відносно стабільною, а будь-які спроби прориву супроводжуються колосальними втратами для обох сторін. Саме ця стагнація на полі бою, на думку Foreign Affairs, робить “корейський сценарій” дедалі ймовірнішим.
“Корейський сценарій”: Перемир’я без остаточної перемоги
Що ж це за “корейський сценарій”? Це угода, яка не вирішує всіх політичних питань, але головне – фіксує лінію розмежування, припиняє активні бойові дії та встановлює довготривалий режим стримування. Це не мир у повному розумінні слова, а перемир’я, яке може затягнутися на десятиліття.
У таких війнах, як правило, сторони досягають моменту, коли подальший наступ стає надто дорогим, а політична ціна капітуляції або повної відмови від своїх цілей – неприйнятною. У Корейській війні переговори про перемир’я розпочалися ще у 1951 році, але активні бойові дії тривали ще два роки. Фінальна угода 1953 року фактично зафіксувала статус-кво, що існував на початку переговорів.
Чи можливе це в Україні?
Foreign Affairs припускає, що схожий розвиток подій можливий і в Україні. Навіть якщо переговорний процес активізується, не варто очікувати швидкого миру. Сторони можуть ще довго намагатися покращити свої позиції на полі бою, перш ніж погодитися на замороження конфлікту.
Такий формат може передбачати:
- Заморожені кордони: Фактична фіксація лінії розмежування, яка може бути близькою до нинішньої.
- Демілітаризована або посилено контрольована лінія розмежування: Створення буферної зони, що обмежуватиме можливість несподіваних нападів.
- Постійне патрулювання: Міжнародні або спільні українсько-російські спостережні місії.
- Довгострокові гарантії стримування: Можливо, за участі міжнародних гарантів, які будуть стежити за дотриманням перемир’я.
Стабільність перемир’я: Між скептицизмом та реальністю
Багато хто може скептично поставитися до ідеї такого “неповного” миру. Однак, Foreign Affairs вважає, що подібна угода може виявитися стабільнішою, ніж очікують. Після настільки кровопролитної та виснажливої війни, сторони можуть не мати ресурсів або бажання швидко відновлювати масштабні бойові дії, особливо якщо лінія розмежування буде добре укріплена та постійно контролюватиметься.
Виклики та невирішені питання
Проте, такий сценарій не означатиме повного розв’язання конфлікту. Як і на Корейському півострові, юридичне та політичне протистояння може тривати десятиліттями. Україна, безумовно, не визнаватиме втрату окупованих територій, а Росія продовжуватиме спроби закріпити свої загарбання. Але активна фаза війни може бути зупинена.
Інтереси партнерів: Різні горизонти планування
Важливим аспектом, на який звертає увагу Foreign Affairs, є наявність суперечностей не лише між противниками, але й між союзниками. Великі держави та їхні союзники часто мають різні інтереси, горизонти планування та політичні обмеження. У випадку Корейської війни, Вашингтон зрештою змусив Сеул прийняти перемир’я, хоча Південна Корея була проти. Подібна логіка діяла і під час завершення війни у В’єтнамі.
Foreign Affairs припускає, що якщо Росія колись буде готова до “розумної угоди”, США та європейські союзники можуть шукати способи переконати Київ її прийняти. Однак, Україна досі демонструвала стійкість, опираючись спробам нав’язати їй невигідні умови, особливо ті, що передбачають визнання російських територіальних захоплень.
Ядерний шантаж та його наслідки
Окремо автори звертають увагу на ядерний вимір війни. Як і в інших великих конфліктах, ядерні держави використовують погрози для тиску, але не переходять до реального застосування ядерної зброї. Росія неодноразово вдавалася до ядерного шантажу, але не реалізувала ці погрози.
Однак, війна створює небезпечний сигнал для світу: Україна зазнала нападу після відмови від ядерного потенціалу, тоді як ядерна Північна Корея залишається відносно захищеною від прямого вторгнення. Це, на думку авторів, може посилити прагнення інших держав до ядерного озброєння.
Підсумки: Важке, але реалістичне перемир’я
Отже, Foreign Affairs прогнозує, що війна в Україні, ймовірно, завершиться не гучною перемогою однієї зі сторін, а важким і неповним перемир’ям. Воно може зафіксувати нинішню або близьку до нинішньої лінію фронту, залишивши ключові політичні питання відкритими на майбутнє. Такий варіант буде болючим і незадовільним, але історичні паралелі показують: у війнах на виснаження саме такі угоди часто стають єдиним реалістичним способом зупинити бойові дії.
Новини з фронту: Технологічний прорив та несподівані втрати
Останні місяці на фронті демонструють не лише затяжний характер війни, але й певні зміни. Як пише The Wall Street Journal, Сили оборони України зуміли фактично скувати значно чисельніші сили окупантів завдяки технологічному та тактичному прориву. Прийдешнє літо покаже, чи переросте цей локальний успіх ЗСУ у масштабний стратегічний перелом.
Тим часом, на Оріхівському напрямку російські військові зазнали несподіваних втрат не під час боїв. За даними ГУР, окупанти масово отруїлися алкоголем, а тіла загиблих кілька днів залишалися без евакуації.
Логістика та майбутнє: “Укрпошта” впроваджує ШІ
На тлі військових подій, українські компанії продовжують розвиватися. “Укрпошта” запустила 100-відсоткове автоматизоване сортування на 24 логістичних об’єктах України, використовуючи штучний інтелект та робота “Листовий дракон”.
Міжнародні новини: Туристичні обмеження та реакція Ірану
Українцям, які планують відпустку в Таїланді, доведеться врахувати нові правила в’їзду. Влада країни вирішила скоротити безвізовий режим для туристів із понад 90 країн, серед яких і Україна. Іранські збройні сили, тим часом, заявили, що реагують на погрози з боку ворога.
Важливе попередження:
Якщо Ви не досягли 21-річного віку — не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку.
Всі фотографічні твори, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство Getty Images не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу ТОВ «ГЛОБАЛ ІМІДЖЕС ЮКРЕЙН.»
