Слово «зброя» сучасній людині часто асоціюється з високотехнологічними ракетами або складними вогнепальними механізмами. Однак археологічні відкриття свідчать, що примітивніші форми зброї існували ще сотні тисяч років тому, допомагаючи нашим давнім предкам виживати та полювати.
Що таке зброя за визначенням?
Професор антропології Вашингтонського університету в Сіетлі Бен Фіцг’ю пояснює, що зброєю зазвичай вважають об’єкти, які використовувалися для спричинення шкоди іншим живим істотам. Це могло стосуватися як конфліктів між ранніми гомінінами, так і процесів полювання. Важливо зазначити, що не кожен предмет, здатний завдати шкоди, автоматично класифікується як зброя.
Засновник Товариства бойової археології Рольф Вармінг підкреслює виняткову роль контексту та намірів. Фахівці під час археологічних розкопок уважно вивчають артефакти, шукаючи сліди обробки кісток тварин або специфічні ознаки зносу на самих знахідках, що можуть свідчити про їхнє використання як знарядь для полювання або захисту.
Три головні претенденти на звання найдавнішої зброї
Сучасні дослідники виділяють три основні археологічні знахідки, які претендують на звання найдавнішої зброї в історії людства.
Спис із Клактона
Цей артефакт, вік якого оцінюється у понад 400 тисяч років, був знайдений у 1911 році в Клактон-он-Сі, Англія. Він являє собою 37-сантиметровий дерев’яний наконечник, виготовлений з тису, який, ймовірно, був частиною довшого списа. Існує припущення, що спис міг зламатися під час полювання або бути навмисно пошкодженим під час якогось ритуалу.
Наразі цей унікальний експонат зберігається в Музеї природознавства в Лондоні як найстаріший відомий фрагмент дерев’яного списа. Оскільки найдавніші відомі рештки Homo sapiens датуються приблизно 300 тисячами років, можна припустити, що цей спис створили предки сучасної людини – гейдельберзькі люди або неандертальці. Форма знахідки наштовхує на думку, що ці гомініни практикували скоординоване полювання.
Списи та метальні палиці зі Шенінгена
З 1992 року на археологічних розкопках у Німеччині були виявлені від 20 до 25 дерев’яних предметів віком від 200 000 до 300 000 років. Переважно вони виготовлені з ялини та сосни. Згідно з даними Дослідницького музею Шенінгена, це найдавніша повністю збережена дерев’яна зброя у світі.
Серед знахідок – двометрові списи та 65-сантиметрові метальні палиці. Довгий час вважалося, що їх виготовили гейдельберзькі люди, проте дослідження, проведене у 2025 році, припускає, що ці предмети могли належати неандертальцям. Ця зброя мала загострені кінці, які додатково обробляли за допомогою вогню.
Рольф Вармінг зазначає, що знахідки зі Шенінгена свідчать про глибоке розуміння матеріалів тогочасними гомінінами, а також про їхню здатність застосовувати різноманітні мисливські тактики, залежно від відстані до здобичі.
Кам’яні наконечники з Кату Пан 1
У Південній Африці археологи зробили не менш вражаюче відкриття – кам’яні наконечники віком 500 тисяч років. Сліди зносу на їхніх краях та форма основи свідчать про те, що вони могли бути закріплені на руків’ї або древку. Ці знахідки, ймовірно, використовувалися гейдельберзькими людьми для полювання із засідки.
Проте, частина дослідників вважає ці докази суперечливими. Основна причина полягає у відсутності поруч дерев’яних древків, що залишає можливість інтерпретувати ці артефакти як звичайні кам’яні інструменти, а не як частини зброї.
Чому органічні матеріали рідко зберігаються?
Органічні матеріали, такі як дерево, сухожилля чи шкіра, з часом руйнуються. Це означає, що багато зразків давньої зброї, виготовленої з цих матеріалів, просто не дійшли до наших днів. Однак, вивчення тих нечисленних залишків, що збереглися, дає нам безцінну інформацію про те, як наші предки комбінували різні матеріали, ділилися знаннями та ефективно співпрацювали.
Висновок експерта
На думку Рольфа Вармінга, серед трьох згаданих претендентів на звання найдавнішої зброї у світі, спис із Клактона, безсумнівно, є найбільш переконливим.
Відкриття з Пелопоннесу
Додатково варто згадати про знахідку на півострові Пелопоннес у Греції. Там археологи виявили найдавніші у світі збережені дерев’яні інструменти, вік яких становить 430 тисяч років. Завдяки унікальним умовам вологого ґрунту та низькому вмісту кисню, на місці розкопок Маратуса добре збереглися 81-сантиметрова палиця-копачка зі слідами обробки та маленький очищений від кори клинок.
Це відкриття відсуває докази використання подібних знарядь щонайменше на 40 000 років. Оскільки наш вид, Homo sapiens, з’явився приблизно на 130 тисяч років пізніше, авторами цих інструментів були інші гомініди – ймовірно, гейдельберзькі люди або ранні неандертальці.
Поруч із цими предметами вчені також знайшли рештки тогочасних тварин – давніх слонів, бегемотів, оленів та кабанів. Ця місцевість, схоже, слугувала «оазою комфорту» для фауни під час льодовикового періоду.
Дослідження, опубліковане в журналі PNAS, підтверджує, що доісторичні люди не покладалися виключно на камінь. Вони чудово розуміли властивості деревини та вміли адаптувати її для задоволення своїх повсякденних потреб.
