Негода на Київщині завдала нищівних ударів по Національному військовому меморіальному кладовищу
Сильні зливи, що пройшли на Київщині, спричинили масштабні руйнування на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Негода не тільки пошкодила інфраструктуру, але й призвела до утворення глибоких провалів безпосередньо біля місць поховань, що викликало нову хвилю гострих дискусій навколо цього важливого проєкту.
Наслідки стихії: розмиті дороги та провали у зоні поховань
Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) першим повідомив про наслідки стихійного лиха ввечері 3 липня. За словами екологів, інфраструктура кладовища не витримала першого ж серйозного випробування природою. Потоки води змили насипний шар ґрунту, який штучно вирівнював та підіймав ділянку, і понесли його вниз разом із селевими масами.
Тепер видно ще одну небезпечну деталь — значні провали утворилися безпосередньо в зоні поховань. Саме тому, ймовірно, після зливи територію поспіхом закрили, а робочі метушилися біля могил: провали довелося терміново засипати.
— Київський еколого-культурний центр
Потоки води з території будівництва та поховань несуть ґрунт у напрямку селища Віта-Поштова та далі. Саме про такі ризики раніше попереджали місцеві жителі, гідрологи та екологи.
Наступного дня ситуація погіршилася: значні руйнування були зафіксовані безпосередньо на ділянках, де спочивають полеглі захисники України.
Причини інциденту: проєктування систем дренажу
Фахівці КЕКЦ вказують на критичні прорахунки у проєктуванні систем дренажу та водовідведення як на головну причину інциденту.
Натомість, на сторінці Національного військового меморіального кладовища пояснили, що після аномальних опадів на Київщині, на окремих місцях нещодавніх поховань, здійснених протягом останніх одного-двох місяців, було зафіксовано природне просідання ґрунту.
Такий процес є природним після традиційних поховань і відбувається на всіх кладовищах. Ідеться саме про природне ущільнення ґрунту в місцях поховань, а не про розмивання могил чи вплив ґрунтових вод.
— Національне військове меморіальне кладовище
Історія проєкту: скандали та судові баталії
Національне військове меморіальне кладовище було офіційно відкрито у серпні 2025 року, коли там відбулися перші траурні церемонії. До кінця вересня того ж року на території меморіалу вшанували та поховали 108 українських військовослужбовців.
Проєкт від самого початку супроводжувався низкою гучних скандалів та критики. Екологи та місцеві жителі неодноразово наголошували на непридатності обраної локації через високий рівень залягання ґрунтових вод.
Крім того, журналістські розслідування виявили зв’язки компаній-підрядників будівництва із підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим.
Земельний конфлікт навколо будівництва переріс у тривалий судовий процес. Громадська організація «Мархалівка. Підтримка» звернулася до суду з вимогою скасувати пункти розпорядження Київської обласної військової адміністрації щодо передачі цієї землі у постійне користування держустанові. У підсумку Верховний Суд ухвалив рішення на користь активістів і скасував акти КОВА.
Такий вердикт викликав обурення серед багатьох українських військових та підрозділів, які назвали судову постанову зазіханням на пам’ять загиблих побратимів. Однак, адміністрація НВМК запевнила, що наявні могили героїв ніхто не чіпатиме, а рішення Верховного Суду «не містить жодних приписів щодо припинення поховань, закриття чи перенесення Національного військового меморіального кладовища».
Розслідування щодо керівництва та бронювання
Паралельно з цими подіями, Міністерство у справах ветеранів України розпочало службове розслідування щодо керівництва Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (НВМК). Перевірка стосується можливого неправомірного бронювання працівників, що викликало значний суспільний резонанс.
На тлі скандалу провідний фахівець установи Володимир Петров, який мав бронювання до 21 січня 2026 року, подав заяву та був звільнений за власним бажанням 20 січня. Нардеп Ярослав Железняк, чия команда провела розслідування, заявив, що директор установи також має понести відповідальність за фейкове бронювання та розтрату державних коштів.
Голова Мінветеранів Наталія Калмикова наголосила на неприпустимості дій, які дискредитують пам’ять полеглих воїнів або підривають довіру до державних інституцій. Для запобігання подібним ситуаціям міністерство впроваджує додатковий моніторинг кадрових рішень у підпорядкованих установах.
