Інноваційні зміни на українському кордоні: Перенесення пунктів пропуску та захисні укриття
Україна активно працює над модернізацією своєї прикордонної інфраструктури, впроваджуючи стратегічні зміни, спрямовані на підвищення безпеки та ефективності. Серед ключових ініціатив – розробка плану щодо перенесення пунктів пропуску на територію сусідніх країн-членів Європейського Союзу та встановлення мобільних укриттів на 36 контрольно-пропускних пунктах до кінця поточного року. Ці кроки є відповіддю на складну безпекову ситуацію, зокрема, на атаки Російської Федерації на прикордонну інфраструктуру.
Спільні пункти пропуску: Досвід та перспективи
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач розповів про ці плани в інтерв’ю РБК-Україна. Він зазначив, що практика створення спільних пунктів пропуску на території країн ЄС вже існує.
На території Польщі повноцінно функціонують чотири спільні пункти пропуску, ще на одному діє скоординований контроль. Це коли спершу транспортні засоби перевіряє служба однієї країни, а буквально за метр після шлагбаума – вже іншої країни.
— Сергій Деркач
Особливий приклад – співпраця з Молдовою, де діє повноцінний спільний контроль.
З Молдовою у нас діє повноцінний спільний контроль: людина віддає документи і на виході їй повертають їх з усіма штампами та перевіркою двох країн.
— Сергій Деркач
Юридична основа для майбутньої співпраці
Наразі Україна розробляє “юридично більш деталізовану “рамку”, яка дозволить створювати подібні спільні пункти пропуску в майбутньому. Як пояснив посадовець, угоди про створення спільних пунктів пропуску з країнами ЄС ще не підписані, за винятком Молдови.
Зараз ми розробляємо юридично більш деталізовану “рамку”, щоб такі пункти пропуску можна було створювати надалі. Оскільки з Польщею їх відкрили давно – до того як Польща увійшла до “шенгену”. На сьогодні для того, щоб відкривати нові пункти пропуску з іншими країнами, нам потрібно з кожною окремо підписати угоду.
— Сергій Деркач
Активно ведуться переговори з Польщею та Словаччиною щодо офіційно погоджених, але ще не підписаних договорів.
Виклики на шляху до угоди з Польщею
Щодо угоди з Польщею, то вона вже була надіслана до Єврокомісії для перевірки на відповідність вимогам ЄС.
Польща відправила цю угоду до Єврокомісії, щоб дізнатися, чи вона відповідає всім вимогам ЄС. Єврокомісія висловила зауваження щодо відповідності двох норм Шенгенському кодексу. Однак ці правки не зупиняють можливість Польщі підписати цю угоду. Зараз йдуть перемовини з Єврокомісією, щоб визначити те формулювання, яке влаштує і Єврокомісію, і Польщу. А потім зможемо ратифікувати документ.
— Сергій Деркач
Сергій Деркач також зазначив, що процес підписання такої угоди не є швидким, і робота над нею триває вже кілька років.
План “Б” у відповідь на російські атаки
Одним із головних стимулів для перенесення пунктів пропуску є російські атаки. Влітку 2023 року ворог цілився у автомобільні пункти пропуску в Одеській області (“Табаки”, “Виноградівка”, “Старокозаче”), а також поблизу пункту “Ягодин-Дорогуськ” на кордоні з Польщею.
Тож ми повинні мати план “Б”, щоб якщо, не дай Бог, така небезпека далі триватиме, і в нас буде необхідність створення альтернативи – переносу нашої частини пункту пропуску на територію іншої країни, наприклад, Польщі, тоді ця угода точно стане в нагоді. Ми планували цю угоду підписати з кожною країною-членом Європейського Союзу ще до прильотів по пунктах пропуску, щоб створювати нові, а не переносити чинні.
— Сергій Деркач
Нові пункти пропуску та фінансування
Наразі Україна веде переговори з Румунією та Угорщиною щодо можливості створення спільних пунктів пропуску, але зворотний зв’язок ще відсутній. З Румунією існує меморандум про будівництво п’яти нових пунктів пропуску на їхній стороні. З Польщею та Словаччиною наразі пріоритетом є розбудова чинних пунктів.
Створення спільних пунктів пропуску може призвести до незначного зменшення часу проходження кордону, однак для суттєвого зменшення черг необхідне будівництво нових пунктів.
Але щоб сильно зменшились черги, потрібно створювати нові пункти. І тут питання в тому, будувати спільний чи два по різні стороні кордону. Нові пункти знімають питання черг, бо більше пунктів – більше можливостей для перевізника чи водія вибрати місце, де перетинати кордон. У такий спосіб черга зменшується усюди.
— Сергій Деркач
Мобільні укриття для безпеки
Паралельно з цими процесами, Україна активно працює над встановленням мобільних укриттів на пунктах пропуску, які стають об’єктами атак. На пунктах, що перебувають на етапі реконструкції чи будівництва, створюються повноцінні укриття.
Думаю, що Молдова і Польща точно бачать ризик, бо атаки на пункти пропуску були в 100 метрах від них. Польща вже видала доручення опрацювати питання з укриттями на кожному пункті пропуску. У Молдові вже є вказівка до забезпечення безпеки під час повітряних тривог, вони працюють над встановленням укриттів. По іншим країнах я ще не бачив, щоб вони почали подібну роботу.
— Сергій Деркач
Стратегія розвитку до 2030 року
Згідно зі Стратегією розбудови пунктів пропуску до 2030 року, планується відкриття нового пункту пропуску між Україною та Молдовою, а також запуск двох пілотних проєктів з перенесення пунктів пропуску на територію Молдови.
В перспективі, після входження України до ЄС та Шенгенської зони, пункти пропуску у їхньому нинішньому вигляді можуть бути скасовані. Тому Україна відходить від будівництва великих стаціонарних пунктів на користь тимчасових модульних конструкцій.
Фінансування та міжнародна підтримка
Реалізація плану до 2030 року здійснюється переважно за кошти України, але значну підтримку надає Європейський Союз. Кілька пунктів пропуску фінансуються за програмою Connecting Europe Facility, де Україна виграла гранти на 50% фінансування. Зокрема, кошти ЄС спрямовуються на розширення пункту пропуску “Порубне” (на кордоні з Румунією), розбудову пункту “Лужанка” (на кордоні з Угорщиною) та створення сервісної зони біля пункту “Ягодин”. Окрім того, залучаються кошти Європейського інвестиційного банку.
Буквально два тижні тому міністр підписав угоду на 60 млн євро. Це саме ті кошти, які підуть на розбудову прикордонної інфраструктури.
— Сергій Деркач
Перспективи нового пункту пропуску “Біла Церква”
Нагадаємо, що нещодавно був відкритий новий прикордонний пункт пропуску “Біла Церква – Сігету – Мармацієй” з Румунією. Він розрахований на середній потік у 400 легкових автомобілів на добу, але в пікові періоди ця цифра може зростати до 500 автівок.
