**Київська резонансна заява викликала хвилю обурення у Варшаві, поставивши під сумнів відносини між двома країнами та навіть майбутнє України в Європейському Союзі.**
Вже другий тиждень Польща перебуває в епіцентрі гучного скандалу, спричиненого рішенням Президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Цей акт, який мав на меті вшанувати пам’ять військових, перетворився на політичний тригер, що оголив глибокі історичні рани та поставив під сумнів стабільність українсько-польських відносин.
**Хронологія подій, що розбурхали польське суспільство:**
* **26 травня:** Президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
* **28 травня:** Колишній президент Польщі Лех Валенса публічно заявив у соціальних мережах, що зняв з грудей український прапор, висловивши своє особисте обурення «президентом України, який віддає належне бандитам з УПА».
* **29 травня:** Президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що вимагатиме позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі – ордена Білого Орла. Того ж дня з мерії міста Люблін було знято прапор України, який майорів там разом із прапорами Польщі та ЄС протягом чотирьох років.
* **Наступні дні:** Колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький повернув орден «За заслуги» другого ступеня, вручений йому президентом Зеленським. Експерт Яцек Пєкло пов’язав присвоєння почесного найменування підрозділу ССО ЗСУ з «серйозними іміджевими проблемами, які має Зеленський».
**Україна закликає до стриманості та діалогу:**
На тлі загострення ситуації, українська сторона наголошувала на тому, що присвоєння почесного найменування підрозділу ССО ЗСУ «імені Героїв УПА» не є внутрішньополітичним кроком чи спробою образити Польщу. Це, перш за все, вибір українських військових, які заслуговують на глибоку повагу.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав до зниження емоційної напруги, запропонувавши залишити питання спільної історії на розгляд фахівців-істориків. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив вдячність маршалкові польського Сейму Влодзімєжу Чажастому за виважену позицію та польському народові за солідарність і підтримку. Заступниця голови ВРУ Олена Кондратюк підкреслила, що Україна, як і Польща, має право на власну пам’ять, і ці пам’яті, хоч і можуть бути різними, не повинні ставати джерелом ворожнечі чи політичних маніпуляцій. Вона також нагадала про заплановане засідання україно-польської парламентської асамблеї 24 червня, де одним з питань буде обговорення історичної пам’яті.
**Польські політики: Передвиборча боротьба чи реальна загроза?**
Незважаючи на заклики до діалогу, польські політики не збираються відступати, вимагаючи від Володимира Зеленського скасувати указ. Це ставить під сумнів не лише відносини між двома державами, а й можливість України отримати членство в Європейському Союзі.
* **8 червня:** Засідання Капітули ордена Білого Орла, де за поданням Кароля Навроцького буде розглядатися питання позбавлення Володимира Зеленського найвищої нагороди Польщі. Однак, остаточне рішення буде за прем’єр-міністром Дональдом Туском.
* **”Конфедерація” та її вплив:** Цікавим є той факт, що до Навроцького з вимогою позбавити Зеленського ордена звернувся Ґжегож Плачек, депутат від партії “Конфедерація”. Ця партія відома своєю антиукраїнською та проросійською позицією. Це вже не перший випадок, коли “Право і справедливість” (PiS) “солідаризується” з “Конфедерацією”, як це було під час протестів польських фермерів, коли українське зерно висипали на дорогу.
**Україна – заручник внутрішньої політики Польщі?**
Українська громадськість не повинна дивуватися такій реакції, адже Україна вже давно є заручником внутрішньої польської політики, не лише через питання історичної пам’яті. Понад 1,5 мільйона українців перебувають у Польщі, і ставлення до них з боку поляків, за даними опитувань, поступово погіршується. Це викликає занепокоєння, адже деякі польські експерти прямо натякають, що українські мігранти та біженці можуть «подякувати» президенту Зеленському за цю ситуацію.
**Загрози та перетин “червоних ліній”:**
* **Потенційне блокування допомоги:** В польських соціальних мережах вже лунають найрадикальніші погрози – повністю перекрити допомогу Україні, яка йде через Польщу, включно з аеропортом Жешув-Ясьонка.
* **”Істерія” та передвиборчий піар:** Цей скандал, що охопив експертну спільноту та соціальні мережі, можна сміливо вважати стартом передвиборчої кампанії до парламентських виборів у Польщі, які заплановані на осінь 2027 року.
* **Дії уряду Туска:** Уряд Дональда Туска, схоже, знову робить вигляд, що нічого не відбувається, втрачаючи контроль над ситуацією. Така позиція прем’єр-міністра, який заявив, що «українська сторона сама призвела до цієї проблеми, тож нехай тепер шукає рішення», викликає багато запитань.
* **”Антибандерівський” закон:** Особливе занепокоєння викликає рішення Сейму від червня 2025 року про встановлення 11 липня Днем пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої» у 1939-1946 роках.
* **”П’ята колона”:** Рівень дискусії в Польщі досяг апогею, коли колишній прем’єр Лешек Міллер назвав Павла Коваля, голову комітету Сейму у закордонних справах, «бандерівською п’ятою колоною в Польщі».
**Україна готова до діалогу, але має власну пам’ять:**
Незважаючи на тиск, Україна продовжує шукати шляхи діалогу. Очільник Офісу Президента України Кирило Буданов вже зустрівся з представниками польського МЗС, де була озвучена позиція Польщі щодо «болю та обурення» в польському суспільстві. Також запланована зустріч з міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем.
Проте, українська сторона чітко заявляє: назва підрозділу ССО ЗСУ – це вибір українських військових, які заслуговують на безумовну повагу. Ці захисники, ціною свого здоров’я та життя, тримають лінію фронту, захищаючи всю Європу від російської загрози. Їхній вибір – це вшанування тих, хто боровся проти імперської Москви та комуністичної окупації.
**Перспективи майбутнього:**
Україна вже стала елементом парламентської передвиборчої кампанії у Польщі, і градус антиукраїнської істерії, яку польські політики не намагаються приборкати, буде лише зростати. Залишається сподіватися, що здатність до діалогу та повага до історичної пам’яті переможуть політичні маніпуляції, і Україна зможе зберегти міцні партнерські відносини з Польщею, незважаючи на складне минуле.
