Україна стоїть на порозі важливих змін у сфері мовної політики. Чи знали ви, що за ігнорування державної мови українцям може загрожувати штраф до 50 тисяч гривень? Це не просто припущення, а реальна перспектива, яка активно обговорюється на найвищому рівні. Уповноважена із захисту державної мови Олена Іванівська висловила свою позицію щодо посилення відповідальності за мовні порушення, і її слова звучать як заклик до дій.
Чому зростають штрафи? Від системних порушників до “мовного комфорту”
За перший рік своєї роботи уповноважена Олена Іванівська отримала вражаючу кількість скарг – 2888. Це свідчить про одне: українці готові захищати своє право на отримання інформації та послуг державною мовою. Більшість з цих скарг (75%) були взяті до уваги та виправлені. Однак, залишаються випадки, коли одні й ті ж заклади, особливо у сфері обслуговування та інтернету, систематично порушують мовне законодавство. Саме для таких “системних порушників” існують подвійні штрафи за повторні порушення.
“Ми бачимо категорію суб’єктів, для яких українська мова — прикрий додатковий податок, а не конституційний обов’язок”, – зазначає Іванівська. Вона пояснює, що нинішні штрафи, які складають 3400-5100 грн за перше порушення та 8500-11900 грн за повторне, є нечутливими для певного сегменту бізнесу. Вони готові платити, аби продовжувати ігнорувати державну мову. Це ставить під сумнів ефективність чинного законодавства.
10-кратне збільшення штрафів: Чи це робочий механізм?
На запитання про можливість 10-кратного підвищення штрафів, Олена Іванівська відповідає однозначно: “повністю підтримую таку ініціативу”. Особливо це стосується тих, хто не реагує на перші та другі попередження. Ідея полягає в тому, щоб зробити ігнорування української мови економічно невигідним. “Помножити штрафи на 10 — це цілком робочий варіант для системних порушників”, – наголошує уповноважена. Це означає, що за порушення мовних норм бізнес може втратити значну частину прибутку, а громадяни – право на професійну діяльність.
Пропозиції щодо збільшення розмірів штрафів вже внесені та мають бути відображені в Кодексі про адміністративні правопорушення. Це свідчить про серйозність намірів держави у забезпеченні дотримання мовного законодавства.
“Мовний комфорт” після війни: Чому відкат до російської є небезпечним?
Цікавим аспектом мовної ситуації є той факт, що близько 6-7% українців, які після повномасштабного вторгнення перейшли на державну мову, згодом повернулися до російської. Олена Іванівська пояснює це явище “психологічною втомою” та звичкою до колишнього “мовного комфорту”. Після піку “самоукраїнізації” у 2022-2023 роках спостерігається “поступовий відкат”.
Це тривожний сигнал. Тривале планомірне зросійщення залишає глибокий слід, і процес повернення до державної мови є тривалим. Іванівська підкреслює, що держава має проводити послідовну, мудру та мотивувальну політику українізації, без примусу. Однак, ключову роль відіграє внутрішня мотивація кожного громадянина, особливо батьків, які відповідають за формування мовної свідомості своїх дітей. Мова – це не просто засіб спілкування, а власний захист та зброя.
Заклик до дії: Ваша роль у збереженні української мови
Підвищення штрафів – це один з механізмів, але справжня сила – в свідомості кожного українця. Ми маємо усвідомлювати, що українська мова – це не лише наша культурна спадщина, а й невід’ємна частина нашої ідентичності та суверенітету. Захищаючи українську, ми захищаємо себе.
Що ви думаєте про запропоновані зміни? Чи готові ви до посилення відповідальності за мовні порушення? Діліться своїми думками у коментарях!
P.S. Нагадуємо, що цей матеріал створено на основі інформації, наданої уповноваженою із захисту державної мови Оленою Іванівською. Ми прагнемо інформувати вас про найважливіші події в країні та допомогти розібратися у складних питаннях.
