Історія, що пронизує до глибини душі: 5-річна Ліза з Бахмута, дитина, яка пережила пекло війни, важкі поранення та найболючішу зраду – покинута власними батьками. Зараз вона, незламна та життєрадісна, шукає нову, люблячу родину у Львові. Її історія – це свідчення неймовірної сили духу, оптимізму та віри в диво.
Від Жахів Бахмута до Нового Життя: Незламний Дух Маленької Лізи
У мальовничому місті Львові, серед затишних вулиць, лунає дзвінкий сміх та енергійні кроки маленької Лізи. Та за цим радісним образом ховається історія, сповнена болю, втрат та незламної боротьби. Ліза, якій лише 5 років, пережила справжнє пекло. Під час жорстоких обстрілів у Бахмуті вона отримала важку мінно-вибухову травму, яка назавжди змінила її життя, прикувавши до інвалідного візка. Але найстрашнішим випробуванням стала зрада найрідніших людей – її батьки, які мали б оберігати її, покинули дівчинку.
“За Лізу душа просто болить,” – зі сльозами на очах розповідає Надія Голіян, вихователька Центру підтримки дітей у Львові. “Є те, що змінити вже не в силі. Але якщо б з Божою допомогою сталося так, щоб знайшлися люди, які зможуть ту дитину провадити по житті, можливо, станеться диво.”
Життя на Колесах: Не Дитячі Мрії, А Доросла Стійкість
На перший погляд, Ліза – звичайна 5-річна дівчинка. Вона активно грається з іншими дітьми у дитячій кімнаті, її допитливість не знає меж. Те, що вона пересувається на інвалідному візку, спочатку навіть не помітно. Проте, за її дитячою усмішкою ховаються недитячі мрії. Ліза мріє про те, що найзаповітніше для кожної дитини – побігати разом з іншими.
“Вона отримала важку мінно-вибухову травму. В результаті чого пошкоджений хребет і спинний мозок,” – пояснює Оксана Гдиря, керівниця Центру реабілітації лікарні “Охматдит”. “Вона вилетіла з періоду дитинства і відразу стала дорослою. Вона інколи говорить як доросла людина, мислить категорією дорослої людини.”
Зрада Батьків: Рішення, Яке Врятувало Життя
Історія Лізи вражає своєю жорстокістю. Майже три роки тому, під час евакуації з Бахмута, автомобіль, у якому вона їхала з батьками, потрапив під прицільний обстріл. Після важкого поранення дитина втратила можливість самостійно пересуватись. А згодом, наче вирок, її покинули. Батьки, які мали б бути її опорою, відмовилися від неї.
“На жаль, батьки не цікавилися її станом здоров’я, не провідували її тут, тому було прийнято рішення подавати позов до суду про позбавлення батьків батьківських прав,” – констатує Володимир Фридрак, керівник управління служби у справах дітей Львівської міськради. Це було складне, але необхідне рішення, щоби врятувати дитину від повної покинутості.
Шлях до Одужання: Реабілітація та Незламна Воля
Спеціалісти дитячої лікарні “Охматдит” роблять усе можливе для реабілітації Лізи. Двічі на рік вона проходить інтенсивні заняття з лікарями. Але найголовніше для неї – це щоденне перебування у вертикальному стані. Зі спеціальним пристроєм, який вже є у дівчинки, вона навчилася справлятися самостійно. Вона повністю себе обслуговує та активно пересувається.
“В ній є таке бажання жити, пізнавати…” – захоплено розповідає Мирослава Чорна, клінічна психологиня Центру реабілітації лікарні “Охматдит”. “Ліза потребує сім’ю. Потребує тепла і тих батьків, які б повернули їй базову довіру до світу.”
Співчуття та Доброта: Серце, Яке Не Зламалось
Протягом майже трьох років Центр підтримки дітей став для Лізи рідним домом. Вихователі згадують, що спочатку вона була дуже налякана, але з часом почала розквітати. Вона щиро радіє простим речам, з посмішкою годує кіз на прогулянках у парку. Але найдивовижніше – це її співчуття до інших.
“Коли бачить, що дитина засмучена, вона завжди, от чесно, настільки завжди заспокоює – то за ручку потримає… При тому, що вона на кріслі колісному, вона завжди за ручку, до себе, притулилася,” – ділиться Леся Боднарук, вихователька.
Найбільша Мрія: Шукаю Маму і Тата!
Ліза, попри все пережите, не втратила віри в добро. Вона не згадує про зраду батьків, але мріє про нову, справжню родину. Навіть, зізнаються вихователі, інколи вона напівпошепки називає пані Лесю, свою виховательку, мамою.
“Наша головна мета – щоб для Лізи знайшлися батьки. Люблячі батьки. Вона прекрасна дівчинка, позитивна, добра, мудра, розумна,” – наголошує Леся Боднарук.
Сама Ліза, з дитячою щирістю, озвучує свою найбільшу мрію: “Я хочу, щоб знайшлися мама і тато. Щоб завжди були. Я шукаю батьків. Давай п’ять!”
Її історія – це заклик до серця кожного. Заклик подарувати дитині, яка пройшла через неймовірні випробування, те, чого вона найбільше прагне – любов, безпеку та справжню родину. Ліза – це символ незламності, а її майбутнє залежить від того, чи знайдуться ті, хто готовий відкрити своє серце для цього маленького, але такого сильного духом ангела.
Додатково:
* Дивіться відео про історію Лізи на YouTube-каналі ТСН за посиланням: ПРОЩАННЯ із сестричками в центрі Києва! ЩЕМЛИВА історія Лізи із Бахмута! | ТСН 12:00 19 ТРАВНЯ.
—
*Важливо: Сайт призначений для користувачів, які досягли 21-річного віку. Адміністрація не несе відповідальності за використання сайту особами молодшого віку.*
*Фотографічні твори, розміщені з посиланням на Getty Images, не підлягають подальшому відтворенню чи розповсюдженню без письмового дозволу ТОВ «ГЛОБАЛ ІМІДЖЕС ЮКРЕЙН.»*
