Трагічна історія десятиліть поневолення
54-річна громадянка Франції, Сільві Ясміна, розповіла жахливі подробиці свого життя в Пакистані, де, за її словами, вона майже десять років перебувала у фактичному рабстві. Після переїзду до країни у 2014 році, її чоловік позбавив її волі, ізолював від суспільства та роками чинив насильство щодо неї та їхніх п’ятьох дітей.
Звернення сина як поштовх до звільнення
Ситуація змінилася після звернення одного із синів подружжя до поліції. Правоохоронці провели обшук у будинку родини в місті Барі. Під час обшуку було виявлено жінку та п’ятьох дітей, які, за словами поліції, перебували у “надзвичайно занедбаній кімнаті”. Численні синці на тілах членів родини підтвердили факти насильства.
Свідчення постраждалої
Нас позбавили свободи, мій чоловік не піклувався про нас так, як мав би піклуватися як чоловік і батько моїх дітей. Він бив нас і щодня чинив тиск на наше життя. Я відчувала, що моє майбутнє вже зруйноване і майбутнє дітей також буде зруйноване.
— Сільві Ясміна
Умови життя та ізоляція
Згідно з розповіддю Сільві Ясміни, їй категорично забороняли будь-які контакти з іншими людьми. Двоє старших дітей не відвідували школу, а троє молодших, які народилися вже в Пакистані, ніколи не мали можливості навчатися. Це свідчить про повну ізоляцію, в якій перебувала родина.
Наслідки звільнення
Після порятунку Сільві Ясміну та її п’ятьох дітей було поміщено до жіночого притулку в Пешаварі, адміністративному центрі провінції Хайбер-Пахтунхва. Чоловіка, який роками чинив насильство, було заарештовано. Цей випадок привернув увагу до серйозної проблеми домашнього насильства в Пакистані.
Статистика домашнього насильства в Пакистані
Згідно з даними Комісії з прав людини Пакистану, близько 70% жінок у країні зазнавали домашнього насильства. Пакистанське бюро статистики повідомляє, що щонайменше кожна третя жінка протягом життя стикається з однією або більше формами домашнього насильства. Найбільш уразливими залишаються жінки, які живуть у бідності, не мають освіти або фінансової незалежності.
