Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв важливе рішення на користь військовослужбовця, який має статус учасника бойових дій і брав участь в АТО. Суд зобов’язав Центральну військово-лікарську комісію (ЦВЛК) повторно розглянути скаргу військового щодо причинного зв’язку його захворювань, набутих під час захисту України. Історія цього військового є прикладом боротьби за справедливість та визнання внеску захисників.
Початок шляху: від АТО до нових викликів
Військовослужбовець, який пройшов горнило бойових дій ще з часів АТО, зіткнувся з серйозними проблемами зі здоров’ям. У липні 2025 року його направили на медичний огляд до гарнізонної військово-лікарської комісії (ВЛК). Результати обстеження виявили цілий комплекс хронічних захворювань, які суттєво впливають на якість життя.
Діагностичні висновки: букет хронічних недуг
Згідно з матеріалами справи, медична комісія зафіксувала такі діагнози у військового:
- Гіпертонічна хвороба II стадії з високим кардіоваскулярним ризиком.
- Подагра та хронічний подагричний артрит у стадії нестійкої ремісії з ураженням суглобів.
- Поширений остеохондроз і протрузії міжхребцевих дисків.
- Відкритокутова глаукома обох очей.
- Хронічний панкреатит, гастродуоденіт та ожиріння.
Несподіване рішення комісії та початок судової тяганини
Незважаючи на наявність численних діагностованих захворювань, на підставі відповідних статей Розкладу хвороб, військового було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), навчальних центрах та підрозділах логістики. Однак, головним каменем спотикання стала не сама придатність до служби, а формулювання причинного зв’язку виявлених хвороб.
У січні 2026 року військовослужбовець звернувся до Центральної ВЛК з вимогою змінити формулювання причинного зв’язку його захворювань на «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини». Він наполягав, що його недуги почали розвиватися ще під час участі в АТО та прогресували внаслідок виконання бойових завдань.
Натомість, у лютому 2026 року, Центральна ВЛК відмовила у задоволенні цієї скарги, залишивши чинним формулювання про зв’язок захворювань лише з проходженням служби. Це рішення змусило військового шукати справедливості в суді.
Рішення суду: перемога у боротьбі за визнання
Тернопільський окружний адміністративний суд, розглянувши справу (№500/1179/26), дійшов висновку, що постанова Центральної ВЛК була необґрунтованою. Суд встановив, що комісія під час розгляду скарги військового фактично не дослідила надані медичні документи, включно з виписками, що датуються ще 2015 роком, і обмежилася формальною констатацією.
Центральна ВЛК не навела жодних мотивів чи доводів, чому вона відхилила аргументи військовослужбовця щодо розвитку його хвороб саме під час бойових дій.
В результаті, суд повністю задовольнив позов військовослужбовця. Постанова Центральної ВЛК була визнана протиправною та скасованою. Крім того, комісію зобов’язано повторно розглянути скаргу військовослужбовця та ухвалити нове, обґрунтоване рішення, врахувавши всі надані медичні документи.
Ця справа підкреслює важливість належного розгляду медичних документів та обґрунтованості рішень військово-лікарських комісій, особливо коли йдеться про здоров’я тих, хто ризикував життям заради захисту України.
