Легендарний батальйон відзначає річницю

Легендарний добровольчий медичний батальйон «Госпітальєри» святкує 12-ту річницю від дня свого заснування. Цей підрозділ став справжньою легендою, рятуючи життя поранених з перших днів російсько-української війни.

«Госпітальєри» виникли на самому початку війни на Донбасі, коли системна фронтова медицина в Україні практично не існувала. Волонтери та добровольці вчилися всьому на місці, в умовах бойових дій, закладаючи основи легендарного медичного батальйону.

«Троя» — перша машина, перший стабілізаційний пункт

На околицях столиці формується автоколона екіпажів, які переважно приїхали з лінії фронту і невдовзі повернуться назад. Багато автомобілів мають сліди бойових пошкоджень: прострілені кулями або посічені уламками. Одна з машин має повністю понівечене лобове скло — під час останнього масованого ракетного обстрілу столиці вона безперервно вивозила поранених. Парамедики зізнаються: «Немає часу ремонтувати машини, весь час перебуваємо на ротаціях, постійно допомагаємо».

На чолі цього автопробігу їде справжній раритет – автівка на прізвисько «Троя».

Це перший стабілізаційний пункт на колесах. Це найперша машина «Госпітальєрів» — їй уже понад 12 років. І саме тут рятували перших поранених у російсько-українській війні.

— Ірина Маркевич, кореспондентка ТСН

У 2014 році, коли «Троя» вперше виїхала на завдання, в Україні ще не було налагодженої системи фронтової медицини.

Людські долі: відданість та втрати

Багаторічна історія батальйону – це передусім історії його медиків. Парамедикиня з позивним «мама Люда», Людмила Гаюк, згадує:

Привезли цю машину, і мій чоловік перший на ній працював. Ми були перші, коли «Госпітальєри» тільки починалися — нас тоді було всього 30 людей.

— Людмила Гаюк, парамедикиня медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри»

Людмила, акушерка за цивільною професією, разом зі своїм чоловіком, гінекологом, віддала підрозділу багато років. Вони регулярно їздили на складні фронтові ротації до 2018 року, евакуюючи поранених з найгарячіших точок Донеччини. Після того, як Людмила пережила інсульт, а її 84-річний чоловік помер від онкології, вона, попри все, з початком повномасштабної війни офіційно стала до лав ЗСУ.

«Госпітальєри» — це як друга сім’я, — говорить вона.

Вражаюча статистика порятованих життів

Масштабний автопробіг із 50 машин, очолюваний легендарною «Троєю», урочисто виїжджає на Майдан Незалежності під звуки сирен. Протягом 12 років головним завданням «Госпітальєрів» залишається швидка евакуація поранених бійців з найнебезпечніших ділянок передової.

За цей час медичний батальйон втратив 39 своїх побратимів та посестер. Однак, завдяки їхній самовідданості та щоденним надзусиллям усього підрозділу, було врятовано 45 тисяч поранених військовослужбовців.

Яна Зінкевич, командирка добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», ділиться статистикою:

У нас було 2 тисячі поранених до 2022 року і 43 тисячі — за наступні роки повномасштабної війни. Війна не завершується, немає чітких орієнтирів, що вона ось-ось закінчиться. Треба бути реалістами, треба постійно готуватися. Якщо ми вистояли у 2022 році — ми обов’язково дійдемо до нашої перемоги.

— Яна Зінкевич, командирка добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри»

Нове покоління «Госпітальєрів»: юні волонтери

Сьогодні велика спільнота «Госпітальєрів» налічує вже 2 тисячі професійно підготовлених парамедиків. Серед них — тендітна Альона, яка потрапила до підрозділу у 16 років.

Я потрапила з татом на свято «Госпітальєрів» рік тому, попросилася до них. Була волонтеркою і з того часу допомагаю. На ротації поки не їжджу, ні, але дуже-дуже хочу. Наступного року мені вже виповниться 18 і я буду їздити.

— Альона, волонтерка батальйону «Госпітальєри»

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Альону з мамою вивезли до Франції. Проте дівчина твердо вирішила повернутися в Україну, щоб допомагати братові та батькові, які стали «Госпітальєрами» з 2022 року.

Олексій Туловський, інтерн-хірург та парамедик, приєднався до батальйону після того, як окупанти відійшли від Києва. Він залучив до справи свого батька, який є супермеханіком.

Коли від Києва відійшли окупанти, було величезне бажання робити більше. Я пішов у «Госпітальєри», а потім приєднав до цього свого батька. Я — медик, він — супермеханік, у нас вийшов класний тандем.

— Олексій Туловський, інтерн-хірург, парамедик батальйону «Госпітальєри»

Їхній екіпаж, що складається з батька-механіка, сина-хірурга та лікарки-кардіологині зі Львова, пройшов через найгарячіші точки. Тепер на бойову евакуацію рветься і юна Альона, чиї батьки спочатку були проти, але врешті підтримали її рішення.

Перший аудит та плани на майбутнє

Цей рік став складним випробуванням для «Госпітальєрів» через звинувачення у недостатній звітності щодо благодійних зборів. Командирка Яна Зінкевич повідомила, що батальйон повністю переглянув принципи звітування та успішно пройшов перший аудит.

Провели перший аудит щодо закупівель бази, він завершився успішно, жодних порушень не виявлено. Це було важке випробування, але ми маємо ставати сильнішими.

— Яна Зінкевич, командирка добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри»

У майбутньому «Госпітальєри» планують відкрити свій перший великий реабілітаційний центр для тяжкопоранених бійців із черепно-мозковими та спінальними травмами, адже якісна реабілітація таких пацієнтів в Україні зараз вкрай необхідна.