Стратегічна поразка Путіна та небезпека для Заходу
Володимир Путін зазнає стратегічної поразки у війні проти України, але залишається небезпечним для Заходу. Таку думку висловив президент і генеральний директор американського Гудзонівського інституту (Hudson Institute) Джон Волтерс у своїй аналітичній статті. На його переконання, справжній мир можливий лише після зміни влади в Росії. Сполучені Штати та їхні союзники повинні відмовитися від ідеї, що російський диктатор Володимир Путін є незамінним учасником мирного процесу. Його політика вже послабила Росію, а подальше перебування при владі лише збільшує загрозу для України та Європи.
Помилкове сприйняття сили Путіна
Волтерс зазначає, що головна помилка американської політики щодо Росії полягає в тому, що здатність Путіна завдавати руйнувань помилково сприймають як ознаку стратегічної сили. Насправді повномасштабне вторгнення в Україну призвело до результатів, протилежних тим, яких прагнув Кремль. Російський президент розраховував підкорити Україну, послабити НАТО та розколоти європейські країни. Натомість війна зміцнила українську національну ідентичність, сприяла вступу Фінляндії та Швеції до Північноатлантичного альянсу й прискорила переозброєння Європи. Важливу роль відіграли також стійкість українського суспільства, військові інновації, застосування безпілотників та далекобійного озброєння.
Стійкість України та майбутнє лідерство
За оцінкою Волтерса, навіть нові територіальні захоплення або посилення російських атак не змусять Україну капітулювати. Він також вважає, що можлива зміна президента Володимира Зеленського не означатиме відмови Києва від опору. Серед потенційних наступників експерт згадує колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, наголошуючи, що українське військо та політичне керівництво не погодяться на капітуляцію лише через зміну президента.
Зростаюча небезпека від ескалації
Водночас Волтерс застерігає, що стратегічні невдачі Росії не роблять її менш небезпечною. Навпаки, на його думку, Путін може вдатися до подальшої ескалації проти України та європейських держав. Експерт звертає увагу на диверсії, кібератаки, кампанії дезінформації, залякування та ймовірні політичні вбивства, які пов’язують із Росією. Він розглядає такі дії як систематичне посягання на суверенітет і безпеку західних держав. Додаткову загрозу створюють регулярні ядерні погрози Кремля.
За словами Волтерса, Захід має усвідомити, що зіткнувся не зі зростанням російської могутності, а з небезпечною ескалацією держави, яка не досягла своїх стратегічних цілей.
Переговори та неможливість миру за нинішнього керівництва
Президент Гудзонівського інституту приділив окрему увагу перспективам переговорів щодо завершення російсько-української війни. Він переконаний, що Путін не здатний погодитися на умови, які означатимуть визнання його поразки. На думку Волтерса, збереження влади російського президента значною мірою залежить від продовження війни. Саме тому експерт сумнівається, що Кремль погодиться припинити агресію, повернути всіх викрадених українських дітей, вивести війська під міжнародним контролем і прийняти надійні гарантії безпеки для України.
Волтерс робить висновок, що досягнення справжнього переговорного миру за нинішнього російського керівництва неможливе. Важливо зазначити, що це оцінка автора аналітичної статті, а не офіційна позиція адміністрації США.
Рекомендації для Заходу
Волтерс закликає Вашингтон і європейських союзників рішуче посилити військову, економічну та дипломатичну підтримку України. На його думку, допомога має бути достатньою, щоб переконливо продемонструвати Кремлю безперспективність подальшої агресії. Експерт також пропонує зміцнити ядерне стримування, зокрема шляхом передислокації сил, здатних нести ядерне озброєння.
Окрім цього, Захід повинен підтримувати контакти з представниками російського суспільства та еліт, які потенційно можуть сприяти політичним змінам у країні. Йдеться, зокрема, про налагодження комунікації між західними політиками, військовими, розвідниками, бізнесменами та російськими представниками, зацікавленими в майбутньому без Путіна.
Стратегічні виклики для Росії
Ще однією стратегічною проблемою Кремля Волтерс називає дедалі більшу залежність Росії від Китаю. На його думку, така співпраця загрожує перетворити Москву на молодшого партнера Пекіна. Експерт вважає, що збереження путінського режиму посилює міжнародні позиції китайського лідера Сі Цзіньпіна та створює додаткові ризики для американських інтересів.
Він також наголошує на довгострокових проблемах російської економіки: великих військових втратах, дефіциті робочої сили, інфляції, технологічній ізоляції та виїзді кваліфікованих спеціалістів. Попри здатність економіки РФ пристосовуватися до санкцій, витрати на війну скорочують ресурси, які країна могла б спрямувати на розвиток.
Стратегія на майбутнє
На завершення Волтерс наголошує, що Сполучені Штати повинні вибудовувати стратегію, розраховану не лише на стримування нинішнього російського керівництва, а й на майбутнє після Путіна.
