Польща відкидає звинувачення Кремля у “залякуванні”
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський рішуче відкинув заяви речника Кремля Дмитра Пєскова, який назвав попередження про можливі російські провокації “залякуванням” та “західною пропагандою”. Польський міністр провів прямі паралелі між нинішніми запереченнями Москви та її поведінкою напередодні повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Паралелі з минулим
Під час брифінгу, про який повідомляє видання RMF24, пан Сікорський наголосив:
Те саме вони говорили за тижні до вторгнення в Україну.
— Радослав Сікорський
Він підкреслив, що в той період Москва також категорично заперечувала будь-які агресивні наміри.
Адже вони категорично заперечували, що мають будь-які наміри атакувати Україну.
— Радослав Сікорський
Поточна ситуація та загрози
Сікорський зазначив, що поки Україна успішно обороняється, Росія не має достатніх ресурсів для масштабного наступу на країни Заходу. Однак, на його думку, Кремль все ж здатен організовувати менші провокації.
Реакція на рішення Зеленського
Міністр також прокоментував надання президентом Володимиром Зеленським почесного найменування “Героїв УПА” одній з українських військових частин. Сікорський висловив думку, що, попри “одне невдале рішення президента Зеленського”, російський диктатор Володимир Путін залишається спільною загрозою для України, Польщі та НАТО.
Глава польської дипломатії закликав до тверезої оцінки спільних безпекових ризиків, зазначивши:
Керуватися лише емоціями — це геополітика незрілих людей.
— Радослав Сікорський
Попередження про російські провокації
Нагадаємо, речник Кремля Дмитро Пєсков нещодавно повторив пропагандистські тези, заявивши, що Україні нібито загрожує розпад, оскільки Польща нібито має наміри забрати частину українських земель.
Ці заяви збігаються з попередженнями від США та європейських розвідок про те, що Росія в найближчі місяці готує військові провокації проти Польщі та країн Балтії. У відповідь на постійні загрози та порушення повітряного простору російськими дронами, польська влада активно готується до оборони. У країні формується значний армійський резерв, а цивільне населення проходить навчання на випадок початку війни.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс також не виключає можливості ескалації з боку Росії проти країн НАТО, хоча й вважає, що Москва наразі не має ресурсів для повномасштабного нападу на Альянс.
