Війна проти України кардинально змінила міжнародне становище Росії, поставивши під серйозну загрозу її довгострокові економічні та військові перспективи. Як зазначає військовий аналітик Рубен Джонсон у своїй статті для National Security Journal, Кремль все більше змушений спрямовувати свої ресурси на утримання країни від подальшої деградації, а не на досягнення військових цілей.
Втрачені досягнення та міжнародна ізоляція
За оцінкою Джонсона, вже в перші два місяці повномасштабного вторгнення Росія втратила значну частину здобутків, накопичених після розпаду Радянського Союзу. Країна фактично перетворилася на міжнародного парія, а її економічний розвиток відкотився на десятиліття назад.
Зростання внутрішнього невдоволення
Аналітик також звертає увагу на посилення внутрішнього невдоволення в самій Росії. У російських соціальних мережах дедалі частіше з’являються відео, на яких громадяни висловлюють своє занепокоєння через паливну кризу та інші наслідки українських ударів по критичній інфраструктурі. Крім того, лунають заклики до відставки керівництва країни.
Статистика війни: територіальні здобутки та втрати
За даними, наведеними у статті, до кінця червня 2026 року російські війська змогли захопити лише 241 квадратну милю території України, зазнавши при цьому колосальних втрат. Лише в червні, за словами Джонсона, Росія втратила близько 39 500 військових, отримавши натомість лише 12 квадратних миль.
Автор нагадує про заяву російського керівника, який висловлював сподівання на повну окупацію Донецької області до кінця 2026 року.
Однак за нинішніх темпів наступу витіснення України з усього цього регіону займе ще 14 років, а з огляду на нинішні показники втрат це також коштуватиме життя ще мільйонам росіян.
— Рубен Джонсон
Вичерпання ресурсів та вразливість інфраструктури
Раніше Росії вдавалося перегруповувати війська після невдач і відновлювати наступальні можливості. Однак тепер Кремль змушений використовувати резерви, які раніше забезпечували боєздатність армії.
Але незабаром цих ресурсів може не залишитися. По всій території Росії удари українських безпілотників великої та середньої дальності знищують системи та об’єкти, на які його збройні сили могли б покладатися після кожної поразки на полі бою.
— Рубен Джонсон
Удари по нафтовій галузі
За даними аналітика, за останні місяці українські удари вразили 25 російських нафтопереробних заводів, що становить 82% виробництва бензину в РФ. Удар по Омському нафтопереробному заводу на початку липня призвів до зупинки найбільшого постачальника палива в Росії. Зараз Україна завдає ударів по транзитних станціях, що забезпечують постачання нафти.
Україна системно впливає на весь ланцюг російської нафтової галузі — від виробництва пального до його транспортування. Під ударами опинилися пороми, танкери, електромережі та автомобільна інфраструктура. Дефіцит пального вже спостерігається у 88 із 89 регіонів Росії.
Конкуренція за пальне та фінансові проблеми
В умовах дефіциту пального за обмежені запаси бензину та дизельного пального конкурують не лише військові, а й аграрні підприємства, транспортні компанії, промисловість і служби екстреної допомоги.
Росія також стикається зі значними фінансовими проблемами. Кредити, залучені для фінансування війни, генерують близько 30 мільярдів доларів відсоткових платежів щорічно. Корпоративний борг досяг 98 мільярдів доларів, а Кремль експропріював у приватних власників активи на понад 58 мільярдів доларів.
Мобілізація та кадровий дефіцит
Подальша мобілізація лише частково компенсує втрати армії, але водночас посилює кадровий дефіцит у цивільній економіці. Залучення нових військових означає вилучення робочої сили з заводів, фермерських господарств, транспортної сфери та інших критично важливих галузей.
Висновок: збереження життєздатності Росії
Підсумовуючи, аналітик зазначає, що, на думку багатьох експертів, Кремль вже витрачає ресурси не стільки заради перемоги у війні, скільки для збереження життєздатності самої Росії.
